КОНЦЕПЦІЯ НУШ
ВИКЛИКИ, ЩО СТОЯТЬ ПЕРЕД ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ
Відповідно до нового
закону про освіту у 2018р. стартує Нова українська школа – школа
компетентостей ХХІ ст. Усі діти, які
підуть до 1 кл. навчатимуться у новому освітньому середовищі за новими
методиками навчання.
За
експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці
будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та
досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі.
Але українська школа не готує до цього.
Як
і 10, 20, 50 років тому, пересічний український школяр отримує в школі суму знань. За останні роки ця сума дуже
збільшилася, як і значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні
спроможні лише відтворювати знання, проте часто не отримують вміння
застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.
Спосіб навчання в сучасній українській школі не мотивує
дітей до навчання. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений
другорядним фактологічним матеріалом.
Сьогодні у
нас дві проблеми в навчанні. Перше – це перевантаженість предметами. Однозначно
такого обсягу не може бути.
друга проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал.
Випускник нашої української школи не вміє застосувати здобуті знання у житті.
Він, як фарширована риба, розумієте? Нібито і риба, але не плаває
Учителі використовують переважно застарілі дидактичні засоби.
Педагогів деморалізує низький соціальний статус та рівень оплати праці. Учитель
не має справжньої мотивації до особистісного та професійного зростання.
Збільшується цифровий розрив між учителем і учнем. Багато
педагогів ще не вміють досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів,
працювати з великими масивами даних, робити і презентувати висновки, спільно
працювати онлайн у навчальних, соціальних та наукових проектах.
Через хронічне недофінансування сектору сьогодні не всі
громадяни України мають рівний доступ до якісної освіти, гарантований державою.
Школа відтворює бідність: діти з незаможних родин мають гірші шанси отримати
гарну освіту і піднятися соціальною драбиною.
Потрібна докорінна реформа, яка зупинить негативні тенденції,
яка перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та
згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.
Які ще ж нерозв’язані проблеми вітчизняної системи освіти та її
основоположної ланки – початкової освіти, стали поштовхом для прийняття
реформаторських рішень
По-перше, існуюють великі відмінності між школами, які
територіально, соціально і демографічно працюють у різних умовах, що утруднює
реальний доступ учнів до здобуття якісної освіти.
По-друге, все ще недостатньо
розвинена мережа дошкільних закладів – це унеможливлює обов’язкову передшкільну
підготовку дітей старшого дошкільного віку.
По-третє,
умови навчання дітей, особливо 6-річних першокласників, – наповнення класів,
режим навчання, вимоги до приміщення, забезпечення харчуванням, матеріальна
база тощо – у переважній більшості закладів освіти не відповідають
психофізіологічним особливостям розвитку учнів.
По-четверте, з кожним роком збільшуються ризики погіршення фізичного та
психологічного здоров’я дітей, що вимагає перегляду режиму їхньої навчальної
праці, розвантаження і переструктурування змісту навчальних предметів,
уникнення дублювання матеріалу.
По-п’яте, значно збільшилась кількість дітей, які
потребують особливого і тривалого психолого-педагогічного супроводу,
логопедичної, соціальної і медичної допомоги.
По-шосте, у
сільській місцевості якість освіти не витримує конкуренції із міською, – про це
свідчать результати ЗНО, відсутність школярів в олімпіадному русі та ін.).
По-сьоме,
вимагає змін навчальне забезпечення – більшість підручників залишаються
застарілими з огляду на інноваційні результати початкової освіти. Недостатнє
виділення коштів на їх друк.
Ось тому потрібна докорінна реформа, що зупинить
негативні тенденції, перетворить українську школу на важіль соціальної рівності
та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.
ЧИННИКИ ЯКІСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Провідною
метою кожної освітньої реформи, в тому числі нинішньої, є підвищення якості
освіти. Які ж чинники забезпечують якість початкової ланки загальної середньої
освіти?Назвемо найвпливовіші з них:
повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей молодшого
шкільного віку;
різнобічне
використання досягнень дошкільного періоду;
осучаснення та оздоровлення освітнього
середовища;
впровадження методик особистісно
і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку молодших учнів;
технологічність методик навчання;
моніторинговий супровід освітнього процесу;
адекватна підготовка педагогічних кадрів.
Названі чинники
ураховані в Концепції Нової української школи й мають
перебувати в полі належної уваги у процесі упровадження в практику положень
цього документа.
ПОТУЖНУ
ДЕРЖАВУ І КОНКУРЕНТНУ ЕКОНОМІКУ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ЗГУРТОВАНА СПІЛЬНОТА ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ,
ВІДПОВІДАЛЬНИХ ГРОМАДЯН, АКТИВНИХ І ПІДПРИЄМЛИВИХ. САМЕ ТАКИХ ПОВИННА ГОТУВАТИ
СЕРЕДНЯ ШКОЛА УКРАЇНИ.
Центральне
місце у системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в
школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається
саме в школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та
професійні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися
впродовж життя.
Тож
яким має бути випускник НУШ.
Особистість
Цілісна
особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення
Патріот
Патріот
з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні
рішення
Інноватор
Інноватор,
здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці,
вчитися впродовж життя
Місією початкової школи є:
різнобічний
розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних
особливостей,
формування
в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей,
необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження
навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві.
Найціннішим результатом початкової освіти в особистісному вимірі є:
здорова дитина, мотивована на успішне
навчання, дослідницьке ставлення до життя;
це учень / учениця, які вміють
вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися
до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином / громадянкою України.
Отже,
освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти,
здатні до ризику та інновацій, – ось хто поведе українську економіку
вперед у ХХІ столітті.
МЕТА І ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
ФОРМУЛА
НОВОЇ ШКОЛИ
ШКОЛА
МАЄ БУТИ В АВАНГАРДІ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН
В Україні, як і у всьому світі, набирає ваги так
зване покоління Y, або «діти тисячоліття», які народилися між 1990 і 2000
роками. Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших
поколінь. Досить поглянути на організацію офісів провідних технологічних
корпорацій, щоб зрозуміти, на що орієнтується креативний клас, який визначає
обличчя сучасної економіки. Для них немає чіткого розмежування між роботою,
навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною.
Життя для них – це гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового,
самовдосконаленням, грою та розвагою.
На підході покоління Z. Цього року вперше підуть до
школи діти, які народилися в 2012 році. Вони не обов’язково будуть поділяти
погляди старших. Яке життя оберуть сьогоднішні першокласники? Якою б не була
відповідь, маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде
для них сучасною.
Новий зміст освіти, заснований
на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
Наскрізний процес виховання, який
формує цінності.
Децентралізація та ефективне управління,
що надасть школі реальну автономію.
Педагогіка,
що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками
Орієнтація на потреби учня в освітньому
процесі, дитиноцентризм.
Нова структура школи, яка дає змогу
добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
Справедливий розподіл публічних
коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
Сучасне освітнє середовище, яке
забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.
Наскрізне застосування
інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні
закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху
Нової школи. Запровадження ІКТ в освітній
галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює
всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують
управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя
технологічні компетентності.
ЗАПОРУКОЮ УСПІХУ НОВОЇ ШКОЛИ Є ТІСНА СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ, ГРОМАДАМИ І
ПІДТРИМКА З ЇХНЬОГО БОКУ.
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ
ПІДХІД, КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Нині у світовій
практиці ефективність освіти пов’язується з реалізацією компе-
тентнісного підходу.
Компетентнісні результати навчання учнів початкової школи
визначено у попередніх
документах – Державному стандарті (2011 р.), у вимогах
навчальних програм
(2012 р.), у вимогах до контролю та оцінювання навчальних
досягнень учнів (2014
р.).
Сучасний
світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися
ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують
його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті,
навчанні та праці.
Нові освітні
стандарти будуть ґрунтуватися на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та
Ради Європи щодо формування ключових компетентностей ціложиттєвої освіти»
(18.12.2006), але не обмежуватимуться ними. У проекті нового базового Закону
«Про освіту» визначено, зокрема, 10 груп компетентностей.
В проекті нового
базового Закону України «Про освіту», в статті 1 сказано:
КОМПЕТЕНТНІСТЬ – це динамічна комбінація знань, способів мислення,
поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити
професійну та/або подальшу навчальну діяльність»
Ключові компетентності – ті,
яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської
позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити
життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
Наші діти вчать багато теорії.
Вивчають 10 років математику, а запитати випускника, скільки треба шпалер на
оцю кімнату, більшість матимуть складності з обрахунками. Зміст освіти та її
методика мають бути наближені до практики. Менше теорії, а більше практичного
застосування в житті.
Ось тому відповідно до проекту нового
базового Закону «Про освіту» ключовими для Нової української школи визначено
такі компетентності:
01 Спілкування державною (і рідною у разі відмінності)
мовами. Це вміння усно
і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди
(через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних
засобів). Здатність реагува-ти мовними засобами на повний спектр соціальних і
культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення
ролі ефективного спілкування.
02 Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти
висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття,
думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо)
у широкому діапазоні соціаль-них і культурних контекстів. Уміння посередницької
діяльності та міжкультурного спілкування.
03 Математична грамотність. Уміння застосовувати
математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у
різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих
математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
04 Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розумін-ня природи і
сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній
діяльності. Уміння засто-совувати науковий метод, спостерігати, аналізувати,
формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати
результати.
05Інформаційно-цифрова компетент-ність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)
для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному
просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи
програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, нави-чки безпеки в
Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформа-цією (авторське
право, інтелектуальна власність тощо).
06 Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та
засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального
процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами
та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх
досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкто-рію, оцінювати власні
результати навчання, навчатися впродовж життя
07 Соціальні і громадянські
компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та
конструктивної участі у громадському житті, на
роботі. Уміння
працювати з іншими на результат, попереджати і
розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
08 Підприємливість. Уміння
генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як
власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і
держави. Здатність до підприємницького ризику.
09 Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистец тва, формувати
власні мистецькі сма ки, самостійно виража-ти ідеї, досвід та почуття за
допомогою мистецтва. Ця компетент-ність передбачає глибоке розуміння власної
національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до
розмаїття культур-
ного вираження інших.
10 Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися
природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього
середовища для життя і здоров’я людини,здатність і бажання дотримуватися
здорового способу життя.
Усі
перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти
набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх
етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане • уміння висловлювати
думку усно і письмово • критичне мислення • здатність логічно обґрунтовувати
позицію • ініціативність • творчість • уміння вирішувати проблеми, оцінювати
ризики та приймати рішення • уміння конструктивно керувати емоціями,
застосовувати емоційний інтелект
•здатність до співпраці в
команді.
Підбір
предметів і тематичних розділів шкільних програм відбуватиметься з огляду на
доцільність з точки зору наведених компетентностей.
У
рамках запровадження компетентнісного підходу буде створено нову систему
вимірювання й оцінювання результатів навчання. Зокрема, буде змінено зміст
зовнішнього незалежного оцінювання.
ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА
Великого значення в
Концепції набуває аспект педагогіки партнерства між всіма
учасниками освітнього
процесу.
Якщо
вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом
до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться
зло.
ВасильСухолинський
q Педагогіка
партнерства ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості.
Її метою є створення нового гуманного суспільства, вільного від тоталітаризму і
офіціозу.
q Головним
завданням педагогіки партнерства є подолання інертності мислення, перехід на якісно
новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
q Це завдання
реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає
взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки
партнерства».
Основні принципи цього підходу:
q повага до
особистості;
q доброзичливість і позитивне ставлення;
q довіра у
відносинах;
q діалог – взаємодія – взаємоповага;
q розподілене лідерство (проактивність, право
вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
q принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань,
обов’язковість виконання домовленостей).
В основі педагогіки партнерства – спілкування,
взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі,
об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками,
рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.
Школа
має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії
дитини.
Діалог
і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить
односторонню авторитарну комунікацію вчитель – учень.
Якщо ви подивитесь на клас, який
сидить на уроці, – 20% учнів активно працюють, ще 30% за цим активно
спостерігають , але не виявляють активності, ще 30% спостерігають пасивно, а ще 20% – майже бездіяльні. Виходить
так, що вчитель 40
хвилин, активно веде урок, а діти – просто спостерігачі. Це треба пере-вернути.
Якщо б ці 40 хвилин
кожна дитина була в активному пошуку – то ефективність уроку була б набагато
вищою. Тому постать вчителя є надзвичайно важливою. Учитель повинен не просто
провести урок – 40
хвилин, а реалізувати його разом з учнями
Будуть широко застосовуватися методи викладання,
засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти,
групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що
сприятиме їхній соціалізації та дозволятиме успішніше оволодівати суспільним
досвідом.
Буде
змінено підходи до оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для
аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуальної швидкості.
Оцінки розглядатимуться як рекомендація до дії, а
не присуд.
«Учитель має бути другом. Це аксіома. Як дитина може бути на уроці,
сприймати певну інформацію, якщо вона вчиться у людини, яку боїться? Цього не має бути. Якщо ти людину сприймаєш як
друга – тоді інформація засвоюється краще і цікавіше».
Педагогіка партнерства і
компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище
допомагають створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології.
Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім
процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання. Нова школа
буде підтримуватися електронною платформою для створення і поширення
електронних підручників і навчальних курсів для школярів та вчителів.
Особистісно-орієнтована модель освіти
У концепції окремо
акцентовано увагу на впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на
ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання
конкретної дитини до
її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової
української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
ІДЕЇ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ
q відсутність адміністративного контролю, який обмежує
свободу педагогічної творчості;
q активність учнів у навчальному процесі, орієнтація
на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило
навчання на яскравий елемент життя дитини;
q практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок
особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
відмова
від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування
інтересів кожної дитини;
q виховання вільної незалежної
особистості;
q забезпечення
свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та
індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту
дитини;
q впровадження
шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає
виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних
сучасному суспільству.
Освітню
діяльність буде організовано з урахуванням навичок ХХІ століття, відповідно до
індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від
комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями,
однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-іннова-
ційних).
У
навчанні будуть враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового
розвитку дітей. З цією метою запроваджується двоциклова організація освітнього
процесу на рівнях початкової і базової загальної середньої освіти.
В
проекті нового базового Закону України «Про освіту» стаття 18 записано:
«Держава створює умови для
забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для
здобуття ними освіти на усіх її рівнях, з урахуванням їхніх індивідуальних
потреб, можливостей, здібностей та інтересів».
Буде
забезпечено неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, буде
подолано будь-яку дискримінацію (за ознакою віросповідання, гендеру, здоров’я,
національності тощо). Відзначатися будуть зусилля й успіхи всіх учнів. Учителів
навчатимуть, як плекати гідність і віру учнів у себе.
Учні матимуть свободу вибору предметів та
рівня їхньої складності. З’явиться можливість навчання в різновікових
предметних або міжпредметних групах.
З
цією метою потребує змін також організація простору й класу: крім класичних
варіантів, буде використано новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які
легко переорієнтовувати для групової роботи.
У
новій школі буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими
потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками. Для таких
дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи
корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.
Пріоритетного значення
в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему
загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність,
справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та со-
ціально-політичних
(свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе
ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У
центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут
нашої країни.
У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни.
Структура освітнього процесу
Дитячий організм не
сприймає більше, ніж відведено природою для його віку. Реформа передбачає
суттєву зміну структури середньої школи, щоб максимально урахувати фізичні,
психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи.
Новий базовий Закон «Про
освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти:
СТРУКТУРА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
В
початковій школі виділено два цикли навчання:
q перший – адаптаційно-ігровий (1 – 2 класи);
q другий – основний (3 – 4 класи).
Метою першого циклу навчання, відповідно до його назви, буде природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища.
q навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть визначатися
відповідно до індивідуальних особливостей
школярів;
q навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті
споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
q обсяг домашніх завдань буде обмежено;
q навчання буде організовано через діяльність, ігровими
методами як у класі, так і поза його межами;
q учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних
програм у межах стандарту освіти;
буде
запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде; найважливіше
завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання
Метою другого циклу є здійснення навчального процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності і самостійності; підготовка до
успішного навчання в основній школі.
успішного навчання в основній школі.
q
використання у процесі навчання методів, які вчать здійснювати
самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність
учня;
q запроваджується предметне навчання;
q частина предметів передбачатиме оцінювання.
Після
завершення початкової школи навчальні досягнення кожного учня повинні
відповідати стандарту початкової школи.
Державна
підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише з
метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів і буде проводитися
вчителями школи.
Упочатковій школі (як і в гімназії
та ліцеї) не буде «одногодинних» курсів або предметів. В одному класі не буде
більше 8 обов’язкових предметів.
Отже, розбудова Нової української школи – це
довготермінова реформа, яка розпочинається вже зараз. Шлях її
упровадження буде супроводжуватися суттєвими змінами всіх складників освіти.
Наразі, сьогоднішні школярі мають відчути зміни й отримати
кращу якість освіти.
Нова початкова школа: на які моделі орієнтується
Україна
Автор тексту: Аліна
Мірошникова
Реформа освіти триває. Вже найближчим часом у Кабміні
мають затвердити новий Державний
стандарт початкової загальної освіти. За ним вже навчаються в ста
пілотних школах. А з 1 вересня наступного року новації запровадять для всіх першачків.
Загалом змінено 13 навчальних програм для початкових класів.
Фахівці, що працювали над проектом,
орієнтувалися на західні моделі. У відділі початкової освіти Інституту
педагогіки відзначили, що враховували
досвід Фінляндії, США, Польщі та
Болгарії.
Ось які практичні наслідки
це матиме для школярів.
США
Акцент: Мистецтво спілкування. Саме це вміння
опановують в американській початковій школі. Зокрема, на уроках англійської
мови. Увагу приділяють усній та письмовій комунікації. Дітей вчать
формулювати і відстоювати свою позицію, ефективно спілкуватися, презентувати
свою індивідуальність, легко вливатися в колектив, бути цікавим
співрозмовником. У Штатах це чи не важливіше за знання.
Спільне: Мистецтву
спілкуватися вчать через уміння дискутувати та писати есе (викладати думки щодо певної проблеми). Наприклад, уже
найменші записують у зошитах свої погляди та вчинки улюбленого
мультгероя. Американські експерти кажуть, що на цьому етапі багато дітей мріють
бути письменниками чи журналістами.
Така ж новація — есе — чекає на українських школярів з 3-го класу. А от контрольний
переказ зник з програми 2-го класу.
У 3-4-му класах менше диктантів і немає перевірки усних творів.
За американською моделлю підійшли й до
розвитку усного мовлення: «складання
речень за схемами» замінили на вільну
розповідь.
Оцінки в США — приватна справа учня, батьків та вчителя: їх не оприлюднюють
ні перед однокласниками, ні перед іншими батьками на батьківських зборах. Так
само й в Україні відтепер оцінки мають ставити в щоденник учня на перерві. Лише
з трьох предметів (мова, математика, природознавство) і лише з 3-го класу.
Відмінне: Вмінню
спілкуватися в США сприяє сама розкута атмосфера шкіл. Діти часто сидять не за
партами, а на килимку, можуть прилягти, якщо забажають, чи ходити по класу,
займатися власними справами на уроці.
Спілкуванню педагоги навчають на власному
прикладі: відповідають навіть на особисті запитання, діляться власним досвідом.
А заняття починають з ранкового кола, де і педагоги, і діти розповідають про
свій настрій та очікування. Такі зміни неможливо запровадити
законодавчо, вони мають відбутися в першу чергу на ментальному рівні.
Польща
Акцент: Соціалізація та інтеграція. Дитину сприймають як
маленького громадянина, члена місцевої громади.
Спільне: Учень має скласти
цілісну картину світу, країни, малої батьківщини. Тож і навчають у перші три
роки початкової школи без розподілу на предмети. Дітям дають підпорядкований
одній темі матеріал з різних галузей. Наприклад, як пишеться слово «слон», як і
де тварина живе, а також задача, де треба порахувати слоненят.
Інтегрований курс «Я досліджую світ» з 1
вересня очікує і на українських школярів. Раніше це були сім окремих шкільних
предметів. Тепер не зміниться викладання лише іноземної мови, фізкультури та
мистецтва. А от математику та українську мову інтегрують частково:
деякі теми вивчатимуть на окремих уроках.
Ще одна особливість польської початкової
освіти — величезна увага до читання.
Батькам «задають» читати ввечері книги за додатковою програмою і просять
ставити підпис у читацькому щоденнику. Щоб не було обманів, книги навіть
вимагають продемонструвати в школі і розповісти про враження.
До української системи тепер додали акцент
на розуміння книг, виразність читання, а не його швидкість і темп.
Відмінне: У Польщі навіть у
першачків досить великий обсяг домашніх завдань. Зазвичай їх виконують у
безкоштовних групах продовженого дня. Батьки скаржаться, що діти перевантажені.
Це якраз те, чого намагаються позбутися українські школи.
Багато часу приділяють соціалізації та адаптації до навколишнього світу.
Щомісячні поїздки, у тому числі на кілька днів, і регулярні екскурсії —
цікавий досвід. Однак для його реалізації потрібні значні кошти. Польських школярів рідко
возять на вистави, як правило — до пожежної
станції, пошти, кіностудії, різних фабрик та муніципальних установ, щоб дитина розуміла, як влаштований світ.
Болгарія
Акцент: Емоційний інтелект. У початковій болгарській школі
велику увагу приділяють розвитку навичок емпатії. Вчать розуміти емоції і
те, як вони впливають на вчинки.
Спільне: Як і в нас, діє
чотирирічна початкова школа. Замість оцінок використовують смайлики. Чимало
вправ і завдань спрямовані на те, щоб дитина завжди була в доброму гуморі,
вчилася розуміти почуття, вміла справлятися з негативними емоціями.
Коли аналізують прочитане, наголошують, що
життя не чорно-біле. Отож навіть у казкових злодіїв школярі намагаються знайти
позитивні риси.
Відмовитися від пошуку негативних героїв
повинні й українські вчителі. Діти мають аналізувати вчинки, а не осіб. Та
розмірковувати про те, що будь-хто може змінитися на краще.
Відмінне: Усе для розвитку
емоційного інтелекту — це стиль не лише навчання, а й поведінки. Наприклад,
обов’язкові обійми з учителем при вході до школи. А повз дитину, котра плаче,
педагог не має права пройти, не втішивши.
Часто емоційна свобода має негативні
наслідки: запізнення на уроки без поважних причин, виходи з класу, коли
забажається.
Фінляндія
Акцент: Практика та
релакс. Цінність дитинства — понад усе. А школа має готувати до практичного
життя, а не до вишу.
Спільне: Фінська освіта
нині в тренді, бо школярі з цієї країни демонструють дуже високий рівень знань.
При цьому вони не відчувають у роки навчання жодного тиску та мають багато
вільного часу.
Шестирічна початкова школа задає цей
стиль. Вчителі мають бути ще й аніматорами: грати з дітьми на заняттях,
розважати на перервах. Домашніх завдань немає, бо учні повинні відпочивати та
розважатися.
Навчання не має бути стресом. Писати з
цієї причини вчать олівцем, а не ручкою, щоб легше було стерти, якщо зробив
помилку. Так дітей привчають до того, що помилка — це не критично.
Чимало часу відводять на технології та
мистецтва за вибором: діти освоюють різні музичні інструменти, роблять меблі,
прилади та навіть десерти для кафетеріїв.
20% резервного часу з усіх предметів та
варіативні предмети у 3-4-х класах тепер введено і в українських школах. Та й
домашні завдання скасовано в 1-му класі. Решту регламентовано: у 2-му класі —
не більше 45 хвилин, у 3-му — 70 хвилин, у 4-му — 1,5 години. На вихідні, свята
та канікули вчителі не мають права щось задавати. Заборонені домашні твори. Не
рекомендують задавати зафарбовування малюнків та інші механічні роботи, що
займають багато часу.
Шкільні програми в Україні за новими
стандартами зробили більш «дитячими», як у Фінляндії: вилучили складні терміни,
прибрали теми про господарську діяльність, видобування копалин та інші речі, що
не входять у коло інтересів дитини.
Вивчатимуть електронні книги, електронні
карти, сучасні гаджети. Навіть стандартні географічні карти планують замінити
дитячими: захопливими ілюстрованими мандрівками.
В ідеалі, як у фінській моделі, кожна тема
мусить мати конкретне прикладне застосування в житті дитини. Скажімо,
математику там вивчають на прикладі покупок, приготування страв, обрахування часу
на хобі тощо.
Проектне навчання — звична робота в цій
моделі. Проекти готують двічі-тричі на місяць. Новий український стандарт також
віддає перевагу проектам і дослідницькій діяльності. Вважається, що дитина має
отримувати задоволення від самого процесу навчання.
Відмінне: У Фінляндії багато
можливостей для тих, кому важко навчатися: додатковий клас для першокласників
без шкільної готовності, безкоштовні послуги репетиторів, групи на 5-6 осіб з
окремих предметів для тих, хто відстає. Але немає ні шкіл, ні класів для
обдарованих учнів.
Незважаючи на гарну
практичну підготовку, теоретичних знань дітям часом бракує. Що згодом дається
взнаки у випускних класах, коли діти готуються вступати до вишів. Але
вважається, що то — їхня особиста справа. Школа ж має підготувати до
самостійного життя.
Експертна картка №1
1. Яке головне вміння опановують в американській школі?
2. Завдяки яким формам роботи вчать мистецтву
спілкуватися?
3. Яка новація чекає школярів 3-го класу?
4. Чим замінили складання речень за схемами?
5. Як оголошується оцінка учням в США?
Експертна картка №2
1. На чому здійснюється акцент у польських школах?
2. Скільки шкільних предметів об’єднуватиме в собі інтегрований курс?
3. Які предмети не інтегруються?
4. На що скаржаться батьки першокласників у польських школах?
5. Куди, як правило, водять на екскурсії дітей у
польських школах?
Експертна картка №3
1. На чому здійснюється акцент у болгарських школах?
2. На що спрямовані вправи у початковій школі?
3. Що мають аналізувати діти, вивчаючи художні твори?
4. Чи будуть практикуватися обов’язкові
обійми при вході до школи?
5. Як має реагувати педагог у болгарських школах, коли
бачить дитину, яка плаче?
Експертна картка №4
1. До чого має готувати школа?
2. Чому фінська освіта нині в тренді?
3. Як привчають дітей реагувати на помилки?
4. Що заборонено тепер задавати додому в українських школах?
5.
Якій діяльності в українських школах надається
перевага?
Організація
роботи з обдарованими дітьми
Вступ
Обдаровані люди
приносять велику користь суспільству, державі, є її гордістю. Тому перед
суспільством, державою, школою і сім'єю постає проблема навчання і виховання
таких дітей.
Одним з важливих
напрямів діяльності вчителя в загальноосвітній школі є його робота з учнями,
які мають особливі здібності.
Обдарована дитина – це дитина,
яка виділяється серед своїх однолітків яскраво вираженими успіхами в досягненні
результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний „середній”
рівень; при цьому важливо мати на увазі, що йдеться не про окремі, випадкові
успіхи, а про систематичні, які взагалі притаманні певній діяльності дитини. А
коли результати її діяльності будуть ще й оригінальними, то можна говорити саме
про творчу обдарованість.
Основна мета цього посібника –
допомогти вчителю організувати роботу з обдарованими дітьми. В ньому наведені
матеріали, які допоможуть визначити обдарованість дитини. Також вміщено
орієнтовне календарне планування для роботи з обдарованими дітьми з української
мови для учнів 3, 4 класів.
Визначення обдарованості дитини
Працюючи з обдарованою дитиною,
вчитель розвиває її здібності. Що ж таке здібності? Здібності – це
індивідуальні якості особистості, що дають змогу за сприятливих умов більш
успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю, вирішувати певні завдання.
Здібності поділяють на спеціальні та загальні. Спеціальні здібності – це
здібності до певних змістів, рівнів і форм
реалізації людської діяльності, а загальні здібності – це здібності до
широкого змісту людської діяльності. Щоб визначити загальну обдарованість дитини, вчителі можуть використати
спеціальну анкету.
Анкета для вчителів „Визначення
загальної обдарованості дитини”
Чи притаманне
дитині:
інтерес до
розумової діяльності;
компетентність,
не властива вікові;
пошук причин
явищ, що спостерігаються;
допитливість
розуму, прагнення відкривати і досліджувати нове;
різнобічні
інтереси та потреба у різноманітній інформації;
поширені знання;
хороша пам’ять;
багата фантазія,
уява, винахідливість;
пристрасть до
ігор, що потребують концентрації уваги та мають складні правила;
вміння самостійно гратись та працювати;
хороше володіння
мовними засобами;
великий активний
словник;
терплячість у
навчанні та заняттях, що відповідають захопленням дитини;
готовність
прийняти участь у додаткових заходах, які підвищують інтерес до навчання
(конкурси, олімпіади);
інтенсивне
читання книг, вивчення різноманітних друкованих матеріалів (атласів, словників,
енциклопедій);
глибокий інтерес
до наукової літератури;
захопленість,
поличні і світоглядні інтереси;
колекціонування,
проведення інтересів у домашніх умовах;
почуття гумору,
підвищений інтерес до гумористичних малюнків;
підвищене почуття
відповідальності, ретельне виконання обов’язків;
велика працездатність
та прагнення працювати якомога довше;
швидке оволодіння
матеріалом;
розвинене почуття
справедливості;
швидкість і
точність виконання розумових операцій;
розвинена
координація та широкий діапазон рухів;
демонструє
здібності у практичному застосуванні;
задає багато
питань про походження та застосування предметів;
виявляє
незалежність та оригінальність мислення;
легко
пристосовується, активно спілкується, виявляє ініціативу.
Щоб розпізнати спеціальні здібності дитини, можна
скористатися тестом – анкетою, розробленою спеціалістами в галузі психології Л.
де Хааном і Г.Кафом, яка отримала розповсюдження у США.
Тест – анкета „Про
здібності дитини. Як їх упізнати?”
У дитини
абсолютно очевидні технічні здібності, якщо вона:
цікавиться
найрізноманітнішими механізмами та машинами;
любить
конструювати моделі, прилади, радіоапаратуру;
сама докопується
до причин зіпсованості і примх механізмів або апаратури, любить загадкові
поломки або збої в роботі механізмів;
може лагодити
пошкоджені прилади і механізми, використовувати старі деталі для створення
нових іграшок, доробок, знаходить оригінальні рішення;
уміє і любить
малювати, „бачить” креслення та ескізи малюнків;
цікавиться
спеціальною, навіть дорослою технічною літературою.
(6 характерних ознак)
Дитина має музичні
здібності, якщо вона:
любить музику та
музичні записи, завжди намагається бути там, де можна послухати музику;
якщо співає або
грає на музичних інструментах, вкладає у виконання почуття та енергію, а також
свій настрій;
створює власні
мелодії;
навчилась або
навчається грати на будь-якому музичному інструменті.
(4 характерні ознаки)
Артистичний талант у дитини
виявляється в тому, що:
часто, коли їй не
вистачає слів, передає свої почуття мімікою, жестами і рухами;
намагається
викликати емоційні реакції в інших, коли з захопленнях про щось розповідає;
змінює
тональність голосу, мимоволі імітуючи людину, про яку розповідає;
з великим
бажанням виступає перед аудиторією, причому намагається, щоб його глядачами
були дорослі;
з дивовижною
легкістю передражнює чиїсь звички, пози, висловлювання;
пластична і
відкрита всьому новому;
любить і розуміє
значення гарного або характерного одягу.
(7 характерних ознак)
У дитини неабиякий
інтелект, якщо вона:
добре
розмірковує, ясно міркує, розуміє недоказане, висловлює причини і мотиви
вчинків інших людей;
володіє доброю
пам’яттю;
легко і швидко
схоплює новий матеріал;
задає дуже багато
продуманих і виправданих ситуацією запитань;
любить читати
книги, причому за власною програмою, що на декілька років випереджує дошкільну
або шкільну;
випереджає своїх
однолітків з навчання, причому не обов’язково є відмінником, часто скаржиться,
що їй нудно на заняттях;
значно краще і
ширше своїх багатьох однолітків інформована про події і проблеми, що не
торкаються її безпосередньо;
володіє почуттям
власної гідності і здорового глузду, не по рокам розважлива і навіть обачлива;
все дуже добре
сприймає, спостережлива, швидко, але не обов’язково гостро реагує на все нове і
несподіване в житті.
(9 характерних ознак)
Не гнівайтесь на
вашого пустуна – у нього спортивний талант:
він
енергійний і весь час хоче рухатись;
він сміливий до
безрозсудства і не боїться синців та гуль;
він майже завжди
бере гору в бійках навкулачки або виграє в якій-небудь спортивній грі;
невідомо коли він
встиг навчитися спритно вправлятись з ковзанами та лижами, м’ячами та ключкою;
краще за багатьох
своїх однолітків фізично розвинений і координований у рухах, рухається легко,
пластично, граціозно;
надає перевагу
іграм, змаганням, навіть просто біганні перед книгами і спокійними розвагами;
здається, що він
ніколи серйозно не втомлюється;
не має значення,
чи цікавиться усіма видами спорту чи якимось одним, але у нього є свій герой
спортсмен, якого він наслідує.
(8 характерних ознак)
У дитини літературний
талант, якщо вона:
розповідаючи про
що-небудь, уміє додержуватись вибраного сюжету, не втрачає основної думки;
любить
фантазувати або імпровізувати на тему дійсної події, причому надає події щось
нове та незвичне;
вибирає в своїх
усних або письмових оповіданнях такі слова, які добре передають емоційний стан
та почуття героїв сюжету;
зображує
персонажів своїх фантазій живими та цікавими, з характерними людськими рисами;
любить насамперед
писати оповідання, не боїться почати писати роман про власне життя.
(5 характерних ознак)
У дитини
здібності до наукової роботи, якщо вона:
володіє явною
здатністю до розуміння абстрактних уявлень, до узагальнень;
уміє чітко
висловлювати чужу і власну думку або спостереження, причому нерідко записує їх
не для того, щоб похвалитися, а для себе;
любить читати
науково-популярну літературу, дорослі статті та книги, випереджаючи в цьому
однолітків на декілька років, причому надає перевагу саме цій, а не
розважальній літературі;
із задоволенням
проводить час за створенням власних проектів, конструкцій, схем;
не журиться і
ненадовго остигає до роботи, якщо його винахід або проект не підтримали або
навіть висміяли.
(6 характерних ознак)
Учням початкових класів
найчастіше властива загальна обдарованість.
Психолого –педагогічна наука виділяє 6 типів дитячої обдарованості:
а) академічна (
здатність навчатися успішно з усіх предметів);
б) інтелектуальна
( вміння думати, аналізувати, систематизувати );
в) творча
(нестандартне мислення);
г) художня
(музична, образотворча, сценічна );
д) соціальна (
лідерська; активна доброта дитини );
е) психомоторна
(спортивна або рухова ).
Вищим рівнем прояву
обдарованості є талант, а найвищим – геніальність.
Однак, завжди необхідно пам’ятати,
що проблема виявлення обдарованих дітей має яскраво виражений етичний аспект.
Так, як мова йде про долю людини, то оцінка дитини як обдарованої чи ні не може стати самоціллю. Нав’язування ярликів
типу „обдарований” чи „посередній” неприпустиме, адже несе небезпеку
негативного впливу на розвиток особистості дитини. Тому, до проблеми виявлення
обдарованих дітей слід підходити дуже обережно і виважено.
Організація роботи з обдарованими дітьми
В роботі з обдарованими дітьми
можна виділити три етапи.
На першому етапі виявлення
обдарованих дітей враховуються відомості від батьків і педагогів про високі
успіхи у будь – якій діяльності дитини.
На другому (діагностичному)
етапі проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу й особливостей
нервово–психічного статусу дитини психологом і вчителем. Чимало дітей виявляють
високий ступінь обдарованості не в одній сфері, а в декількох. Завдання
педагогів – не тільки виявити таку поліобдарованість, а й удосконалювати,
розвивати її.
На третьому етапі
роботи з обдарованими дітьми основну роль мають виконувати педагоги, завдання
яких – формування і поглиблення дитячих здібностей.
До навчання обдарованих дітей
ставляться такі вимоги:
1.Вчити дітей
вчитись самостійно.
2. Обдарованих дітей
навчати по індивідуальних програмах.
3.Розвивати
природні здібності дитини.
4.Сформувати
продуктивне мислення.
5.Вчити
застосовувати знання.
6. Вчити жити
серед людей.
При роботі з
обдарованими дітьми навчально–виховний процес повинен бути
особистісно-орієнтований.
Наведемо пам’ятку
вчителю щодо реалізації особистісно–орієнтованого підходу.
Особистісно-орієнтований
підхід у навчанні і вихованні ґрунтується на сприйнятті індивідуальності,
самоцінності дитини як носія суб’єктивного досвіду, який у нього складається з
перших днів його життя. Учень має право на особистий шлях розвитку, вибір
засобів навчальної діяльності у межах її цілей.
Вчитель,
ставлячись до учня як до особистості, надає йому змогу саморозвиватись та самореалізовуватись,
враховує його можливості, здібності, особливості. Взаємодія між ними має
відбуватись на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.
Завдання вчителя
полягає, передусім, у тому, щоб максимально активізувати внутрішні ресурси
своїх вихованців, щоб вони могли самі успішно впоратись з різноманітними
навчально-виховними, а в подальшому – виробничими проблемами.
Особистість
педагога — лише передумова формування вихованця. Трансляція його позитивних
якостей відбувається лише тоді, коли він, встановлюючи зв’язки з дітьми,
створює і збагачує їхній досвід емоційних переживань.
Якщо учитель
ставитиметься до учня без справжнього інтересу і поваги, у того не буде жодних
підстав сприймати себе як особистість.
Щоб зрозуміти
учня, його думки, почуття, вчинки, треба брати емоційну участь у взаєминах з
ним, навчитись відчувати до нього постійний інтерес.
Якщо учень не
сприймає дій вчителя (способів впливу) щодо його, то це означає лише одне: ці
дії не відповідають особистим особливостям учня.
Якщо необхідно
висловити зауваження учневі, то зробити це слід дружелюбно і з повагою до
нього. Несхвалення поведінкової ситуації учня втратить негативний ефект.
Якщо виник
конфлікт з учнем, не треба шукати способів будь-як утвердити свою правоту. Слід
віднаходити взаємоприйнятні шляхи його розв’язання.
У батьках своїх
учнів вчитель вбачає однодумців і спільників. Добитись професійного успіху він
може лише узгоджуючи свої дії з їхніми.
Завдання , які
добирає вчитель до уроку, повинні бути напрямлені на розвиток здібностей учнів.
Широкі можливості дають також індивідуальні заняття, курси за вибором, гуртки.
Сприяє розвитку творчих здібностей учнів початкових класів участь у предметних
олімпіадах „Юне обдарування”, Міжнародному конкурсі з української мови імені
Петра Яцика, конкурсі творчих робіт з елементами дослідження „Юний науковець”.
Список літератури для роботи з обдарованими дітьми
1. Богданович
М.В. Математичні віночки. – К.: Веселка, 1983. – 159 с.
2. Богданович
М.В. Математичні джерельця. – К.: Веселка, 1988. – 168 с.
3. Демченко
В. Про розвиток професійних якостей учителя у роботі з обдарованими дітьми //
Нова педагогічна думка. – 2003. - №3. -С..18.
4. Демченко
В., Рабченюк Т. «Виховання обдарованої дитини в сучасному навчальному закладі.
Організаційно-управлінський аспект», -Ліста, 2004.
5. Джемула
Г.П., Лавренчук Т.М. Дидактичні матеріали з мови та розвитку мовлення. – К.:
Видавництво А.С.К., 2004.
6. Друзь
Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. – К.: Радянська школа,
1988.
7. Забіяка
В.А., Забіяка І.М. Фразеологічний словник для учнів 1-4 класів. – К.:
Видавництво А.С.К., 2004. -112 с.
8. Корчевська
О.П. Цікава математика. – Тернопіль: Астон, 2002. – 112с.
9. Микитинська
М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. – К.: Радянська школа, 1980. –
127с.
10. Митник
О. Логіка на уроках математики. – К.: Початкова школа, 2004.
11. Моцик
Н.Д., Іванова Л.С. Позакласна робота з математики у початкових класах. –
Тернопіль: СМП Астон, 2001. – 138с.
12. Олімпіадні
завдання з української мови для початкових класів. – Рівне: 2006.
13. Садова
В.С. Готуємось до олімпіади. – Рівне: 2004.
14. Садова
В.С. Олімпіадні завдання з математики для початкових класів. – Рівне: 2004.
15. Садова
В.С. Творчі завдання з української мови для учнів початкових класів. – Рівне:
1997.
16. Садова
В.С. Творча робота над задачею. – Рівне: 2000.
17. Сухарева
Л.С. Логічні задачі та способи їх розв’язування. – Харків: Основа, 2006. –
126с.
18. Сходинки
творчого зростання. Робота з обдарованими дітьми. 1-4 класи. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2006. – 150с.
19. Творчі
завдання для учнів початкових класів. – Харків: Основа, 2004. – 93с.
Картка обдарованої дитини
І. Відомості про учня
Прізвище, ім’я, по батькові
__________________________________________________________________________
Навчальний заклад
__________________________________________________________________________
Дата народження_________________
Домашня адреса_______________________________
Номінація (сфера обдарованості)______________________________________________
Вчитель________________________________
Наставник_____________________________
ІІ. Відомості про особисті досягнення учня (участь у змаганнях, олімпіадах,
конкурсах тощо)
|
№ п/п
|
Назва
змагання
|
Рівень
(обласний, всеукраїнський, міжнародний)
|
Результат
|
Рік
|
Нагорода
(диплом, свідоцтво)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІІ. Дані про заохочення
|
№ п/п
|
Дата
|
Вид
заохочення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Орієнтовне календарне планування
для роботи з обдарованими дітьми
з української мови
3 клас
|
№ п/п
|
Тема
|
Кількість
годин
|
Дата
проведення
|
Примітка
|
|
1
|
Алфавіт.
Виконання вправ.
|
1
|
|
|
|
2
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Складання казки за зачином.
|
1
|
|
|
|
3-4
|
Звуко-буквений
аналіз слів. Побудова звукових моделей.
|
2
|
|
|
|
5
|
Слова, які
пишуться з г.
|
1
|
|
|
|
6
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Твір за серією малюнків.
|
1
|
|
|
|
7-8
|
Складання
речень за схемами, добір слів за звуковими моделями.
|
2
|
|
|
|
9
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання адреси для листа.
|
1
|
|
|
|
10-11
|
Головні та
другорядні члени речення.
|
2
|
|
|
|
12
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання листа святому Миколаю
|
1
|
|
|
|
13
|
Використання
коми в реченнях.
|
1
|
|
|
|
14-15
|
Виконання
вправ з використанням фразеологізмів.
|
2
|
|
|
|
16
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання листа другові.
|
1
|
|
|
|
17-18
|
Виконання
вправ з використанням орфографічного словника
|
2
|
|
|
|
19
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору-розповіді «Мій найщасливіший день»
|
1
|
|
|
|
20-21
|
Синоніми.
Антоніми.
|
2
|
|
|
|
22
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору-опису «Моя матуся»
|
1
|
|
|
|
23-24
|
Апостроф.
Правопис слів з апострофом. Звуко -буквений аналіз таких слів.
|
2
|
|
|
|
25
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору-міркування «Ким я стану»
|
1
|
|
|
|
26-27
|
Зв’язок.
Встановлення зв’язку слів у реченні.
|
2
|
|
|
|
28
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору - опису «Весна».
|
1
|
|
|
|
29
|
Змінювання іменників
за відмінками.
|
1
|
|
|
|
30
|
Правопис
іменників.
|
1
|
|
|
|
31
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Твір за зачином та кінцівкою.
|
1
|
|
|
|
32
|
Правила
переносу слів.
|
1
|
|
|
|
33
|
Правопис
дієслів з не разом та окремо.
|
1
|
|
|
|
34
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Складання легенди про квітку.
|
1
|
|
|
|
35
|
Підсумковий
урок-гра.
|
1
|
|
|
4 клас
|
№ п/п
|
Тема
|
Кількість
годин
|
Дата проведення
|
Примітка
|
|
1
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Складання твору на основі власних спостережень «Як я
провів літо».
|
1
|
05.09
|
|
|
2-3
|
Фонетична
транскрипція.
|
2
|
12.09
19.09
|
|
|
4
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Складання мовної казки про алфавіт.
|
1
|
26.09
|
|
|
5-6
|
Фразеологізми.
Виконання творчих вправ із використанням фразеологізмів.
|
2
|
03.10
10.10
|
|
|
7
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору-міркування «Мудрим ніхто не вродився, а
навчився».
|
1
|
17.10
|
|
|
8
|
Будова слів.
|
1
|
24.10
|
|
|
9
|
Ознайомлення
із стилями мовлення.
|
1
|
31.10
|
|
|
10
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Науковий опис улюбленої рослини.
|
1
|
07.11
|
|
|
11
|
Робота з
різними типами словників.
|
1
|
14.11
|
|
|
12-13
|
Синоніми,
антоніми.
|
2
|
21.11
28.11
|
|
|
14
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання листа святому Миколаю.
|
1
|
05.12
|
|
|
15
|
Відмінювання
іменників. Незмінювані іменники.
|
1
|
12.12
|
|
|
16
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору-міркування «Та сторона мила, де мати
родила».
|
1
|
19.12
|
|
|
17
|
Прикметник.
Ступені порівняння прикметників.
|
1
|
26.12
|
|
|
18
|
Відмінювання
прикметників.
|
1
|
09.01
|
|
|
19
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору за зачином і кінцівкою.
|
1
|
16.01
|
|
|
20-21
|
Правила
переносу слів з рядка в рядок.
|
2
|
23.01
30.01
|
|
|
22
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Твір-опис «Моя улюблена квітка».
|
1
|
06.02
|
|
|
23
|
Способи
утворення слів (ознайомлення).
|
1
|
13.02
|
|
|
24-25
|
Числівник.
Групи за будовою. Відмінювання числівників.
|
1
|
20.02
|
|
|
26
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання легенди про рослину.
|
1
|
27.02
|
|
|
27
|
Займенник.
Ознайомлення із присвійними займенниками та зворотними займенником себе.
|
1
|
06.03
|
|
|
28
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Написання твору-мініатюри.
|
1
|
13.03
|
|
|
29
|
Виконання творчих
вправ з використанням алфавіту.
|
1
|
20.03
|
|
|
30
|
Виконання
творчих вправ по темі «Дієслово».
|
1
|
27.03
|
|
|
31
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Твір за картиною І.Шишкіна «Жито».
|
1
|
03.04
|
|
|
32
|
Повторення.
Вивчення правил орфографії. Правка тексту.
|
1
|
10.04
|
|
|
33
|
Правопис
прислівників.
|
1
|
17.04
|
|
|
34
|
Розділові
знаки.
|
|
24.04
|
|
|
35
|
Підсумковий
урок-гра.
|
1
|
|
|
Список літератури для роботи з обдарованими дітьми
20.
Богданович М.В. Математичні віночки. –
К.: Веселка, 1983. – 159 с.
21.
Богданович М.В. Математичні джерельця. –
К.: Веселка, 1988. – 168 с.
22.
Демченко В. Про розвиток професійних
якостей учителя у роботі з обдарованими дітьми // Нова педагогічна думка. – 2003.
- №3. -С..18.
23.
Демченко В., Рабченюк Т. «Виховання
обдарованої дитини в сучасному навчальному закладі. Організаційно-управлінський
аспект», -Ліста, 2004.
24.
Джемула Г.П., Лавренчук Т.М. Дидактичні
матеріали з мови та розвитку мовлення. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
25.
Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики
для початкових класів. – К.: Радянська школа, 1988.
26.
Забіяка В.А., Забіяка І.М.
Фразеологічний словник для учнів 1-4 класів. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
-112 с.
27.
Корчевська О.П. Цікава математика. –
Тернопіль: Астон, 2002. – 112с.
28.
Микитинська М.І., Мацько Н.Д.
Математичні ігри в 1-3 класах. – К.: Радянська школа, 1980. – 127с.
29.
Митник О. Логіка на уроках математики. –
К.: Початкова школа, 2004.
30.
Моцик Н.Д., Іванова Л.С. Позакласна
робота з математики у початкових класах. – Тернопіль: СМП Астон, 2001. – 138с.
31.
Олімпіадні завдання з української мови
для початкових класів. – Рівне: 2006.
32.
Садова В.С. Готуємось до олімпіади. –
Рівне: 2004.
33.
Садова В.С. Олімпіадні завдання з
математики для початкових класів. – Рівне: 2004.
34.
Садова В.С. Творчі завдання з української
мови для учнів початкових класів. – Рівне: 1997.
35.
Садова В.С. Творча робота над задачею. –
Рівне: 2000.
36.
Сухарева Л.С. Логічні задачі та способи
їх розв’язування. – Харків: Основа, 2006. – 126с.
37.
Сходинки творчого зростання. Робота з
обдарованими дітьми. 1-4 класи. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. –
150с.
38.
Творчі завдання для учнів початкових
класів. – Харків: Основа, 2004. – 93с.
|
Робота з математично обдарованими дітьми
|
||
- принцип випереджальне навчання; - принцип різноманітності пропонованих можливостей для реалізації здібностей учнів; - зростання ролі позаурочної діяльності; - принцип розвиваючого навчання; - принцип індивідуалізації та диференціації навчання; - принцип створення умов для спільної роботи учнів при мінімальній участі вчителя; - принцип свободи вибору учням допомоги. читель для роботи з обдарованими дітьми , м,м.Потрібно ,бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітейути цілеспрямованим і наполегливимміти переконуватимі використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та технології навчання й розвитку дітей. .Це, , , ,,,, х в. Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають:
1.
олімпіади з базових
дисциплін; · олімпіади з творчого мислення;
2.
олімпіади з
кмітливості та логічного мислення;
3.
конкурси;
4.
конкурси знавців
математики та логічного мислення;
5.
інтелектуальні ігри:
"Ланцюжок", "Так чи Ні", "КВК",
"Ерудит", "Поле чудес", "Брейн-ринг",
"Перший мільйон", "Щасливий випадок", "Бізнес",
"Інтелектуальний хокей", "Вікторина", Рольова гра",
Дотепник", "Що? Де? Коли?", "Колесо фортуни",
"О, щасливчик", "Зоряний час", "LG-Еврика",
"Найрозумніший"...
Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку
здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи
ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що
сприяє розвиткові пам'яті, уваги, кмітливості, учні вчаться:
- самостійно працювати з літературою; - аналізувати та систематизувати отримані дані; - робити висновки. |
Секція природознавства
Рослини
1.
Дослідження умов росту кімнатних рослин.
2.
Дослідження способів розмноження кімнатних рослин.
3.
Кактуси. Вивчення умов розвитку.
4.
Вивчення умов вирощування хлорофітуму.
5.
Спостереження за проростанням насіння овочевих культур.
6.
Перець солодкий. Пророщення і вивчення умов розвитку.
7.
Вирощування другого врожаю картоплі в умовах Полісся.
8.
Світ дерев.
9.
Спостереження за ростом ялинок.
10.
Вивчення умов вирощування нагідок лікарських.
11.
Збереження лісів.
12.
Рослинний світ Карпат.
13.
Вивчення часу за квітковим годинником.
14.
Вплив світла на життєдіяльність рослин.
Тварини
1.
Дослідження ролі бджіл в природі.
2.
Рідкісні птахи Хмельниччини.
3.
Мій балакучий друг.
4.
Мій друг – хвилястий папуга.
5.
Ця дивовижна порода – пекінес.
6.
Еволюційний розвиток котів.
7.
Домашні улюбленці – кішки.
8.
Акваріум та його мешканці.
Географічне
краєзнавство
1.
Рельєф України.
2.
Подорож-дослідження Українських Карпат.
3.
Природні катастрофи на планеті Земля.
4.
Правова охорона атмосферного повітря.
5.
Вода в природі. Її стани та властивості.
6.
Забруднення річок України.
7.
Шепетівщина сучасна.
8.
Лікарські рослини рідного краю та їх збереження.
9.
Корисні копалини Шепетівського району.
10.
Водопостачання міста Шепетівки. Якість питної води.
11.
Відомі люди Подільського краю.
Секція історії
1.
Троянська війна.
2.
Запорізька Січ і гетьмани – славне минуле України.
3.
Спогади бабусі Яремчук-Гурняк Таїсії Семенівни про
голодомор.
4.
Історія виникнення міст Хмелиниччини.
5.
Дослідження винаходу велосипеда.
Секція народознавства
1.
З історії українських імен та прізвищ.
2.
Український народний одяг.
3.
Обряд сватання.
4.
Українські рушники.
5.
Дослідження свічки.
6.
Писанки – витвір народного мистецтва.
Секція математики
1.
Гроші
2.
Ці знайомі і незнайомі числа.
4 клас
|
№ п/п
|
Тема
|
Кількість годин
|
Дата проведення
|
Примітка
|
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
|
Дослідження умов росту кімнатних рослин.
Дослідження способів розмноження кімнатних рослин.
Світ дерев.
Спостереження за ростом ялинок.
Збереження лісів.
Рослинний світ Карпат.
Вивчення часу за квітковим годинником.
Вплив світла на життєдіяльність рослин.
Дослідження ролі бджіл в природі.
Рідкісні птахи Волині.
Акваріум та його мешканці.
Рельєф України.
Подорож-дослідження Українських Карпат.
Природні катастрофи на планеті Земля.
Правова охорона атмосферного повітря.
Вода в природі. Її стани та властивості.
Забруднення річок України.
Волинь сучасна.
Лікарські рослини рідного краю та їх збереження.
Корисні копалини Волинської області.
Водопостачання . Якість питної води.
Відомі люди Поліського краю.
Запорізька Січ і гетьмани – славне минуле України.
З історії українських імен та прізвищ.
Український народний одяг.
|
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
|
06.09
13.09
20.09
27.09
04.10
11.10
18.10
25.10
01.11
08.11
15.11
22.11
29.11
06.12
13.12
20.12
27.12
17.01
24.01
07.02
14.02
21.02
14.03
21.03
04.04
|
|
4
клас
|
№ п/п
|
Тема
|
Кількість годин
|
Дата проведення
|
Примітка
|
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
|
«Поміркуємо». Розв’язування
творчих завдань.
«Про що ти дізнаєшся?»
Натуральне число. Натуральний ряд чисел. Розв’язування задач.
Одиниці вимірювання величин.
Задачі з буквеними даними.
Перетворення іменованих
чисел. Ускладнені задачі на зведення до одиниці.
Геометричний матеріал.
Визначення геометричних фігур на малюнках складної геометричної фігури.
Обчислення значень виразів.
Повторення властивостей дій додавання і віднімання.
Розв’язування рівнянь і
задач. Додавання і віднімання багатоцифро- вих чисел.
Додавання і віднімання
величин.
Завдання
підвищеної складності
з логічним
навантаженням.
Творчі задачі на
розвиток продуктив- ного мислення.
Задачі-головоломки. Задачі – жарти.
Логічні задачі.
Оригінальні задачі.
Нестандартні задачі.
Олімпіадні
задачі для юних математиків.
Задачі на "зважування",переливання.
Розв’язування логічних і геометричних задач.
Розв’язування задач на рух.
|
1
1
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
|
09.09
16.09
23.09
30.09
07.10
14.10
21.10
28.10
04.11
11.11
18.11
25.11
02.12
09.12
16.12
23.12
13.01
20.01
27.01
03.02
10.02
17.02
24.02
03.03
10.03
17.03
24.03
31.03
07.04
14.04
28.04
05.05
|
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий