ПРОЕКТ
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА
Початкова освіта – це перший обов’язковий ступінь здобуття повної
загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки
кваліфікацій. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4
класи, які враховують вікові особливості дітей та потреби їхнього актуального і
перспективного розвитку.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток особистості дитини відповідно до її
вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і пізнавальних потреб,
формування загальнокультурних і морально-етичних цінностей, оволодіння
ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями, необхідними життєвими
і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до життя в
демократичному й інформаційному суспільстві та продовження навчання в основній
школі.
Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено
відповідно до Закону України «Про освіту», проекту Державного стандарту початкової
освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів
навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи
інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і
природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і
очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і
практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності
навчання;
- логічної послідовності і
достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту
освіти через предмети або інтегровані курси;
- взаємозв’язаного формування
ключових і предметних компетентностей;
- творчого використання
вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних
особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування в учнів таких ключових компетентностей:
здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та однією з іноземних
мов;
математична;
компетентності
у галузі природничих наук, техніки і технологій;
екологічна;
інформаційно-комунікаційна;
здатність до
навчання впродовж життя;
громадянські
та соціальні компетентності;
культурна;
підприємливість та фінансова грамотність, інноваційність;
та наскрізних умінь: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість,
ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв'язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими
людьми. Наскрізні вміння слугують
підставою для інтеграції освітніх галузей.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють
цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають
враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний
вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової
соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток
базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності
поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності,
діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно
це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної,
пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа
забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей,
збереження здоров’я.
Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й
Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти
освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс
освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань,
контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення
визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від
Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу,
обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або
використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених
у програмі.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з
особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість
здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими
для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм
власності.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що
передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі
навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для учнів
формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів
просування конкретного учня у навчанні, а визначення особистих результатів
учнів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає
статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж
навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії
і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу,
своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях, навичках.
Навчальні
досягнення учнів у 1-2 класах підлягають формувальному (вербальному)
оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток учнів; вибудовувати
індивідуальну траєкторію розвитку дитини; діагностувати досягнення на кожному з
етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо
корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб
дитини; мотивувати до прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати
ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання
помилитися, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/учениці
з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою
програмою.
Здобувачі
початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється
лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або
якості освіти.
З метою
неперервного відстеження результатів початкової освіти, коригування та
прогнозування їх розвитку можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень учнів на національному, обласному, районному, шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає
можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно
приймати необхідні педагогічні рішення.
Типовий навчальний план
 Назва
освітньої
галузі
Класи
|
Кількість годин
на рік
|
||||||
1 кл.
|
2 кл.
|
3 кл.
|
4 кл.
|
Разом
|
|||
Інваріантний
складник
|
|||||||
Мовно-літературна
|
315
|
350
|
350
|
350
|
1365
|
||
Іншомовна
|
|||||||
Математична
|
140
|
140
|
140
|
140
|
560
|
||
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)
|
105
|
105
|
105
|
105
|
420
|
||
Технологічна
|
35
|
70
|
70
|
70
|
245
|
||
Інформатична
|
|||||||
Мистецька
|
70
|
70
|
70
|
70
|
280
|
||
Фізкультурна*
|
105
|
105
|
105
|
105
|
420
|
||
Усього
|
735
|
805
|
840
|
840
|
3220
|
||
Варіативний складник
|
|||||||
Додаткові години для вивчення
предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових
занять
|
35
|
35
|
70
|
70
|
210
|
||
Загальнорічна кількість
навчальних годин
|
805
|
875
|
910
|
910
|
3500
|
||
Гранично допустиме тижневе/
річне навчальне навантаження учня
|
20/700
|
22/770
|
23/805
|
23/805
|
/3080
|
||
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без
урахування поділу на групи)
|
805
|
875
|
910
|
910
|
3500
|
||
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час
визначення гранично допустимого навантаження учнів.
ТИПОВА
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА
ГАЛУЗЬ
УКРАЇНСЬКА
МОВА (ЧИТАННЯ)
1-2 клас
Пояснювальна
записка
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток
особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування
ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності
спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного
самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у
міжкультурному діалозі; розвиток емоційно-чуттєвого досвіду, мовленнєво-творчих
здібностей.
Досягнення поставленої
мети передбачає виконання таких завдань:
– виховання в учнів
позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої
книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення
вдосконалювати своє мовлення;
– розвиток мислення, мовлення,
уяви, інтелектуальних і літературно-творчих здібностей школярів;
– формування повноцінних
навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати
короткі усні й письмові монологічні висловлення;
– формування вмінь
працювати з різними видами та джерелами інформації;
– ознайомлення учнів з
дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної
роботи з дитячими книжками;
– формування умінь
опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні,
медіатексти);
– дослідження мовних
одиниць і явищ, опанування початкових лінгвістичних знань і норм української
мови;
– залучення молодших
школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої
діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Відповідно до зазначених
мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно»,
«Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні
явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування
в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну
інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях,
спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради
досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів
повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні
тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного,
сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого,
соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної
інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах,
застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях,
практичному досвіді.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на
формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати
свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій
формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає
формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати
інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості
медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на
дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових
лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису,
на формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в
усіх сферах життя, дотримуючись її літературних норм.
Змістові лінії
реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 клас – інтегрований
курс «Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні
предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних
предметів;
3 клас – навчальні
предмети «Українська мова», «Літературне читання»;
4 клас – навчальні
предмети «Українська мова», «Літературне читання».
1 клас
Конкретні очікувані результати
|
Зміст навчання
|
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
|
|
Учень /
учениця:
з увагою сприймає
усні репліки співрозмовника, доречно
реагує на них;
виконує навчальні та ігрові
дії відповідно до прослуханої інструкції;
слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;
відповідає
на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де?
коли? як?);
розповідає, про що мовиться в
тексті, який прослуховувався;
ділиться своїми почуттями та
емоціями від почутого;
розповідає, що зацікавило в
усному повідомленні;
відтворює за ролями (з учнями
або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;
вступає в діалог на теми, які
викликають зацікавлення;
самостійно
формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої
короткої розмови на добре знайому тему;
уважно
слухає співрозмовника й адекватно
відповідає на його запитання;
користується формулами мовленнєвого
етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання,
вибачення, подяка, звернення з проханням);
дотримується правил спілкування з
людьми різного віку;
використовує відповідно до ситуації
спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);
регулює дихання, силу
голосу і темп мовлення у процесі спілкування;
повторює услід за вчителем
зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту
та інтонаційних особливостей;
переказує знайому казку, короткий
прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання,
план;
самостійно
будує коротке
зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією,
серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя
|
Сприймання усної інформації.
Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.
Оцінювання усної інформації.
Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами
культури спілкування.
Створення усних монологічних висловлень
|
Змістова лінія «Читаємо»
|
|
Учень /
учениця:
читає вголос доступні тексти переважно
цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);
виявляє у процесі читання розуміння значення більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;
правильно інтонує речення, різні за
метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків (після
попередньої підготовки);
читає і правильно називає нескладні за змістом і формою фольклорні та
літературні тексти (загадка, лічилка, казка,
вірш, оповідання);
читає доступні інформаційні тексти
(статті в дитячих енциклопедіях, журналах тощо);
виділяє в структурі тексту
заголовок;
пояснює зв’язок заголовка та
ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);
виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних
текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає
персонажів твору, відповідає на
запитання за змістом прочитаного;
пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його
зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);
переказує близько до змісту
прочитаний твір чи окремі його епізоди
з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;
висловлює власне ставлення до прочитаного:
хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди
найбільше запам’яталися, вразили;
читає за ролями діалоги з казок,
оповідань, віршів, використовує
доречно голос, міміку, жести (після попередньої підготовки);
має уявлення про найважливіші
джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека,
Інтернет;
розрізнює вербальну і візуальну інформації в тексті;
знаходить за
завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці,
енциклопедії, пояснює її зміст;
знаходить і називає елементи дитячої книжки ( прізвище автора, заголовок,
ілюстрації), спираючись на них, висловлює
здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);
правильно називає книжку (твір): спочатку
прізвище автора, потім назву (заголовок);
розрізнює дитячі книжки казок,
оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями,
заголовком, графічним представленням тексту);
дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під
керівництвом дорослого);
виявляє
інтерес, позитивне ставлення до книжки, до читання різножанрових творів;
пояснює свої читацькі вподобання
(яким темам, жанрам надає переваги);
відповідає
на
запитання, про що (про кого) любить читати;
називає своїх улюблених
літературних героїв
|
Формування і розвиток навички читання.
Сприймання і практичне розрізнення текстів
різних видів.
Аналіз та інтерпретація змісту тексту.
Формування рефлексивного досвіду за змістом
прочитаного.
Ознайомлення з різними джерелами та видами
інформації.
Робота з дитячою книжкою.
Орієнтовний зміст літературного матеріалу:
дитяча література в авторській
жанрово-тематичній різноманітності:
– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки,
пісеньки та ін.),
– доступні віку твори відомих письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для
дітей;
– художня вітчизняна й зарубіжна
література сучасних письменників (літературні казки, оповідання, вірші, уривки
з повістей-казок, комікси);
– науково-художні, науково-пізнавальні дитячі видання (енциклопедії);
– дитяча періодика;
теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне
життя, дружбу, пригоди, історії винаходів, відкриттів, сучасні технології, фантастика
та ін.
|
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
|
|
Учень /
учениця:
пише рукописними буквами,
дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог:
приймає свідомо правильну позу
перед початком письма;
тримає правильно ручку (олівець);
розташовує зошит на парті
відповідно до вимог письма лівою чи правою рукою;
орієнтується на сторінці і в
графічній сітці зошита;
називає і пише всі рукописні малі й
великі літери українського алфавіту затвердженої форми з однаковим нахилом, висотою, шириною;
добирає й
записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);
складає й
записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою
вчителя);
дотримується культури оформлення
письмових робіт;
перевіряє написане;
виявляє і виправляє недоліки письма (графічні,
орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя
|
Формування і розвиток навички письма.
Створення власних письмових висловлень.
Перевірка письмових робіт
|
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
|
|
Учень /
учениця:
сприймає прості медіапродукти
(світлини, комікси, дитячі журнали тощо);
бере участь в обговоренні змісту і
форми медіапродуктів;
висловлює
свої
думки й почуття з приводу простих медіатекстів
|
Робота з медіапродукцією
|
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
|
|
Учень / учениця:
розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;
правильно
вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні
звуки;
відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);
пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;
позначає мовні звуки буквами на письмі;
правильно
записує слова, вимова й написання яких збігаються;
правильно
позначає на письмі м’якість приголосних звуків;
відтворює алфавітні назви букв;
пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;
поділяє
на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;
розрізнює
наголошений і ненаголошені склади в слові;
правильно
наголошує загальновживані слова;
пояснює залежність (в окремих випадках) значення слова від зміни наголосу в
ньому;
співвідносить слово
і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;
розрізнює близькі й протилежні за значенням слова;
розпізнає
слова, які мають кілька значень;
доповнює тематичні групи слів;
встановлює
відповідність між родовою і видовими назвами;
упізнає
і розрізнює
слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова;
ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що
роблять? скільки?;
розпізнає речення за графічними
орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);
визначає кількість
слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;
інтонаційно
правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні
й окличні речення і відповідно оформлює
їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);
дотримується правила вживання
великої літери на початку речення;
доповнює речення 1-2 словами за змістом;
складає
речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;
має уявлення про текст (практично
відрізняє його від речення);
добирає заголовок до тексту;
визначає кількість речень у
тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами
|
Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.
Позначення звуків буквами.
Вправляння у поділі слів на склади.
Дослідження ролі наголосу в словах.
Спостереження за лексичним значенням слів.
Ознайомлення зі словами – назвами предметів,
ознак, дій, чисел, службовими словами.
Дослідження
і конструювання речень.
Дослідження тексту.
|
2 клас
Конкретні очікувані результати
|
Зміст навчання
|
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
|
|
Учень /
учениця:
з увагою сприймає
усні репліки співрозмовника, перепитує,
доречно реагує на них;
виконує сприйняті на слух
інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;
сприймає монологічне
висловлення й використовує усну
інформацію з конкретною метою;
відповідає на запитання за змістом прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;
відтворює основний зміст усного повідомлення;
вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими;
висловлює своє ставлення до почутого: до подій,
персонажів тексту;
розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий
текст;
пояснює, чому щось подобається, а щось ні;
бере
участь у розігруванні діалогів за змістом малих
фольклорних форм, казок, віршів, використовує
доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;
вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають
зацікавлення;
користується формулами мовленнєвого
етикету (ввічливими словами);
дотримується правил спілкування;
використовує відповідно до ситуації
спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);
регулює дихання, силу
голосу і темп мовлення у процесі спілкування;
усно
переказує текст із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова,
словосполучення);
створює власне висловлення за
ілюстраціями; розповідає про свої
спостереження, враження, події з власного життя;
впевнено
висловлює свої думки
|
Сприймання усної інформації.
Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.
Оцінювання усної інформації.
Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами
культури спілкування.
Створення усних монологічних висловлень
|
Змістова лінія «Читаємо»
|
|
Учень /
учениця:
читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;
виявляє
початкові уміння читати мовчки;
пояснює значення більшості
слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;
знаходить у тексті незнайомі слова,
з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також
через контекст (з допомогою вчителя);
правильно
інтонує прості речення будь-якого виду;
користується найпростішими
прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту (самостійно та за завданням учителя);
самостійно читає, практично
розрізнює з опорою на найпростіші
жанрові особливості тексти
малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також
літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний
настрій;
самостійно читає та розрізнює нехудожні тексти за
відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю
наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;
виділяє в структурі художнього
і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та
кращого його розуміння;
виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок (з допомого вчителя) художніх і
нехудожніх текстів:
пояснює, які, де, коли відбулися
події;
визначає, правильно називає персонажів художнього
твору, виділяє серед них головного;
перераховує цікаві факти, важливі
ідеї в інформаційному тексті;
встановлює зв’язки між подіями, дійовими
особами;
ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого
розуміння;
розпізнає, називає в тексті яскраві,
образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);
передає зміст (детально або
вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з
урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;
пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою
вчителя);
розповідає про свої загальні враження,
почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було
цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;
пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім
читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;
передає власне ставлення до
подій, вчинків персонажів через
ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його
епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої
виразності);
імпровізує з репліками,
відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;
бере участь у колективному
обговоренні прочитаного: зацікавлено й
уважно слухає співрозмовників, толерантно
ставиться до їхніх думок, пояснює
своє розуміння дискусійних питань;
знає і називає найважливіші
інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети,
журнали, книжки, довідкові видання;
знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на
запитання, поставлені вчителем;
здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових
виданнях;
виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації
(таблиця, схема, емотикони тощо);
аналізує одержану інформацію, звертається до
дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;
застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;
перетворює вербальну
інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму,
таблиця тощо);
розпочинає
ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки,
титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає;
передбачає орієнтовний зміст
твору, дитячої книжки за вказаними елементами;
розрізнює дитячі книжки за типом
видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;
добирає для читання дитячі
книжки на відповідну тему: казки про
тварин, пригоди, фантастика та ін.;
визначає мету свого читання
(для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;
перечитує книжки, окремі їх
епізоди для кращого розуміння змісту
та вдосконалення навички читання;
має
уявлення про жанри й теми дитячого читання;
називає твори, дитячі книжки,
що сподобалися, розповідає, які
епізоди справили найбільше враження;
називає кілька прізвищ авторів
прочитаних творів;
називає державні символи
України й окремі національні символи, традиції українського народу
|
Формування і розвиток навички читання.
Сприймання і практичне розрізнення текстів різних
видів.
Аналіз та інтерпретація змісту текстів.
Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.
Робота з різними джерелами і видами інформації.
Робота з дитячою
книжкою.
Орієнтовний зміст літературного матеріалу:
дитяча література в авторській
жанрово-тематичній різноманітності:
– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;
– твори відомих письменників-класиків
України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;
– художня вітчизняна і зарубіжна
література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, п’єси,
повісті-казки, комікси;
– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії,
довідники;
– дитяча періодика;
теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу,
шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, історії винаходів,
відкриттів, сучасні технології та ін.
|
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
|
|
Учень /
учениця:
пише правильно, розбірливо, охайно з
однаковим нахилом букв;
дотримується свідомо гігієнічних
правил письма;
дотримується культури оформлення
письмових робіт: розташовує
самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого
краю сторінки, абзаців,
робить акуратні виправлення;
розташовує слова й віршові строфи
в колонку;
записує слова в таблицю;
обмінюється елементарними
письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);
обирає для написання повідомлення
відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);
відновлює деформований текст з
3-4 речень;
створює і записує коротке зв’язне висловлення
на добре відому та цікаву тему;
перевіряє (з допомогою вчителя),
чи грамотно написаний власний текст;
виправляє орфографічні й
пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);
удосконалює текст із часто
повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без
уживання термінів)
|
Формування і розвиток навички письма.
Створення власних письмових висловлень.
Перевірка й редагування текстів
|
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
|
|
Учень /
учениця:
сприймає прості медіапродукти;
обговорює зміст і форму простих
медіатекстів, розповідає, про що в
них ідеться;
визначає, кому і для чого
призначений медіатекст;
пояснює зміст вербальної і
невербальної інформації в медіапродуктах;
висловлює свої враження від
змісту і форми медіапродукту;
створює прості медіапродукти
(листівка, sms-повідомлення, фото, колаж, комікс тощо) з допомогою інших
|
Робота з медіапродукцією
|
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
|
|
Учень / учениця:
експериментує зі словами:
змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад в словах так, щоб вийшло інше
слово;
правильно
вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
правильно
вимовляє й записує
слова з апострофом;
правильно
наголошує загальновживані слова;
експериментує з наголосом: порівнює і пояснює
значення слів, які відрізняються лише наголосом;
правильно
вимовляє слова з ненаголошеними голосними [е], [и];
переносить
слова з рядка в рядок складами;
не
відриває при переносі від слова склад, позначений однією
буквою;
правильно
переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подвоєними
приголосними;
правильно
читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;
розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;
користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;
розпізнає слова, близькі і
протилежні за значенням;
розрізнює пряме й переносне
значення слів;
намагається пояснювати різні значення
багатозначних слів;
розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3
словами;
доречно
вживає слова різних лексичних груп у власному
мовленні;
розрізнює слова, що називають
предмети, ознаки, дії, числа;
добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на
питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?;
розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);
розрізнює слова, які відповідають на питання хто?
і що?;
правильно
вживає велику / малу літери у власних / загальних
назвах;
змінює
іменники за числами (один – багато);
впізнає
слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які?,
окремо та в реченнях, у тексті;
утворює словосполучення
іменників з прикметниками;
добирає
до відомого предмета відповідні ознаки;
впізнає
слова-назви дій, ставить
до них питання;
добирає
влучно дієслова для висловлення власних думок;
розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;
утворює
словосполучення числівників з іменниками;
упізнає в реченні службові слова; пише
їх окремо від інших слів;
пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;
пояснює
роль різних видів речень для досягнення мети
спілкування;
правильно
відтворює інтонацію розповідних, питальних і
спонукальних, окличних та неокличних речень;
використовує
відповідні
розділові знаки в кінці речень під час письма;
поширює речення словами за поданими питаннями;
складає
речення за малюнком, на задану тему;
розпізнає текст за основними ознаками;
розрізнює
текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;
добирає
заголовок до тексту;
визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;
пояснює
роль виражальних засобів у тексті;
складає
і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією,
серією малюнків, про події з власного життя;
дотримується
абзаців у процесі записування текстів;
використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для
зв’язку речень у тексті;
перевіряє
і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори
|
Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.
Користування правилами переносу слів.
Користування алфавітом.
Дослідження лексичного значення слова. Використання
лексичного багатства української мови у власному мовленні.
Спостереження
за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.
Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних
висловленнях.
Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою
увиразнення мовлення.
Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних
висловленнях.
Дослідження числівників і використання їх у мовленні.
Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для
зв’язку слів у реченні.
Дослідження і конструювання речень.
Дослідження і
складання текстів.
Удосконалення текстів
|
ПРОЕКТ
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ
МАТЕМАТИКА
1-2 клас
Пояснювальна записка
Метою навчання математики
є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій,
формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для
життя та продовження навчання.
Досягнення
поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування
в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей
навколишнього світу;
- формування
у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для
розв’язування навчальних і практичних задач;
- розвиток
математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
- формування
в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних
для розв’язування навчальних і практичних задач.
Реалізація
мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з
числами», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з
даними», «Математичні задачі і дослідження».
Змістова
лінія «Числа, дії з числами» охоплює
вивчення питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування
навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення
на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування з
величинами.
Змістова
лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована
на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною;
рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність
результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова
лінія має пропедевтичний характер.
Змістова
лінія «Геометричні фігури» націлена
на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти
геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь
будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за
допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має
пропедевтичний характер.
Змістова
лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення
учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування
даних за певною ознакою.
Змістова
лінія «Математичні задачі і дослідження»
спрямована на формування в учнів на матеріалі сюжетних,
геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших
навчальних досліджень здатності розпізнавати
практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів.
До програми
кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного
вивчення курсу. Учитель обирає теми самостійно з огляду на педагогічну доцільність.
Математика застосовується у вивченні інших предметів/освітніх
галузей шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів у
процесі пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних
проектів тощо.
1 клас
Конкретні очікувані результати
|
Зміст навчання
|
Числа, дії з числами
|
|
Учень/учениця:
відтворює послідовність чисел у межах сотні;
читає і записує
числа,
утворює числа різними способами;
визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;
порівнює числа різними способами;
виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;
розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;
прогнозує результат додавання та віднімання;
володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел з
у межах 10;
використовує у мовленні назви компонентів та результатів
арифметичних дій додавання і віднімання;
коментує виконання обчислень;
знаходить число, яке на кілька одиниць більше/менше за
дане;
розуміє сутність різницевого порівняння чисел;
знаходить, на скільки одне число більше або менше за
інше;
користується в обчисленнях переставним законом додавання;
встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;
визначає невідомий
компонент дії додавання і знаходить
його значення;
вимірює і порівнює
величини: довжину, масу, місткість;
оперує одиницями вимірювання довжини, використовує їх короткі позначення (сантиметр – см, дециметр – дм,
метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год,
доба, тиждень);
користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання
величин;
користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для
визначення часу своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;
оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній
діяльності, використовує їх короткі
позначення (гривня – грн, копійка –
к.)
|
Числа 1 – 10. Число 0.
Десяток.
Числа 11 – 100.
Арифметичні дії додавання і віднімання.
Додавання і віднімання чисел у межах 10.
Назви компонентів та результатів додавання і
віднімання.
Збільшення/зменшення числа на кілька одиниць.
Різницеве порівняння.
Переставний закон додавання.
Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.
Знаходження невідомого доданка.
Величини: довжина, маса, місткість, час.
Гроші
|
Вирази, рівності, нерівності
|
|
читає і записує
математичні вирази: сума і різниця;
обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;
встановлює відношення рівності й нерівності між числами й
числовими виразами
|
Сума. Різниця.
Вирази на 1 – 2 дії.
Числові рівності і нерівності.
|
Геометричні фігури
|
|
розпізнає і класифікує
геометричні фігури за істотними ознаками;
співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних
фігур;
моделює геометричні фігури;
вимірює довжину відрізка;
креслить відрізки заданої довжини
|
Трикутник,
чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.
Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.
|
Математичні задачі і дослідження
|
|
розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних
ситуацій;
створює допоміжну модель задачі різними способами;
оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;
складає прості сюжетні задачі;
виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з
допомогою вчителя
|
Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані
задачі.
Навчальні дослідження
|
Робота з даними
|
|
читає дані, вміщені в таблицях, на лінійних діаграмах;
вносить дані до таблиць;
користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих
задач і в практичних ситуаціях.
|
Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
|
Додаткові теми:
Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу
через розряд.
Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших
одиниць величини більшими.
Використовує співвідношення між одиницями величини при
виконанні математичних та практичних завдань.
Істинні та хибні (правильні і неправильні ) висловлювання.
Симетрія в геометричних фігурах.
Коло.
Моделювання змісту завдань за допомогою малюнків, відрізків,
графів, таблиць.
Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного,
від’ємника.
Задачі на знаходження суми трьох доданків.
Задачі з логічним навантаженням.
|
|
2 клас
Конкретні очікувані результати
|
Зміст навчання
|
Числа, дії з числами
|
|
Учень/учениця:
відтворює послідовність чисел у межах сотні;
читає і записує
числа, утворює числа різними способами;
порівнює числа різними способами;
визначає розрядний склад двоцифрового числа;
подає числа у вигляді суми розрядних доданків;
виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;
володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах
100;
прогнозує результат додавання та віднімання,
перевіряє правильність обчислень;
визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення;
коментує виконання обчислень;
розуміє сутність дій множення і ділення;
використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій
множення і ділення;
використовує в обчисленнях взаємозв’язок
між множенням і діленням
використовує в обчисленнях переставний закон множення,
взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами
1 і 0, ділення рівних чисел;
розуміє неможливість ділення на нуль;
застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 – 5 і
відповідних випадків ділення;
обчислює значення виразів, що містять множення чисел 6 – 9 і
ділення на числа 6 – 9, з опорою на таблицю множення;
прогнозує результат множення і ділення,
перевіряє правильність обчислень;
знаходить число, яке у кілька разів
більше/менше за дане;
розуміє сутність кратного порівняння чисел;
обчислює результат кратного порівняння
чисел;
визначає невідомий компонент дій
множення і ділення, обчислює його
значення;
коментує виконувані дії;
вимірює і порівнює
величини: довжину, масу, місткість, час, використовує
їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр –
м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина –
хв, година – год, доба, тиждень);
користується інструментами для вимірювання
величин;
користується годинником
і календарем для визначення часу та
планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;
оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній
діяльності, використовує їх короткі
позначення (гривня – грн, копійка – к.)
|
Нумерація чисел першої сотні
Додавання і віднімання чисел у межах 100.
Знаходження невідомого компонента дії віднімання
Арифметичні дії множення і ділення.
Назви компонентів та результатів множення і ділення.
Взаємозв’язок між множенням і
діленням.
Переставний закон множення.
Особливі випадки множення і ділення.
Табличне множення і ділення.
Збільшення або зменшення
числа у кілька разів.
Відношення кратного
порівняння.
Знаходження невідомого компонента дій множення і
ділення
Величини: довжина, маса, місткість, час.
Гроші
|
Вирази, рівності, нерівності
|
|
записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з
використанням математичних символів;
встановлює відношення рівності й нерівності між числами й
числовими виразами;
знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із
заданим значенням букви;
застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з
дужками
|
Числові вирази. Буквені вирази.
Числові рівності.
Числові нерівності
|
Геометричні фігури
|
|
розпізнає і класифікує
геометричні фігури за істотними ознаками;
співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;
називає елементи геометричних фігур;
моделює геометричні фігури;
креслить відрізки заданої довжини;
будує прямокутник/квадрат на аркуші в клітинку;
розрізняє круг і коло;
вимірює сторони геометричних фігур, обчислює довжину ламаної, периметр многокутника
|
Геометричні фігури об’ємні та
плоскі.
Прямокутник. Квадрат.
Круг. Коло.
|
Математичні задачі і дослідження
|
|
розв’язує прості і складені (на 2-3 дії) сюжетні задачі, у тому
числі й задачі з геометричним змістом;
створює допоміжну модель задачі різними способами;
планує розв’язування
/розв’язання сюжетної задачі;
створює математичну модель задачі;
оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;
шукає різні способи розв’язування/розв’язання задачі; складає
сюжетні задачі на одну і дві дії;
виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з
допомогою вчителя
|
Прості та складені сюжетні
задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані.
Навчальні дослідження
|
Робота з даними
|
|
виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах,
діаграмах;
вносить дані до таблиць;
користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих
задач і в практичних ситуаціях.
|
Виділення і впорядкування даних за певною ознакою
|
Додаткові
теми:
Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне
додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).
Подвійні числові нерівності.
Рівняння з одним невідомим. Розв’язування рівнянь
способом добору; на основі правила знаходження невідомого компонента.
Нестандартні задачі, які розв’язуються способом
міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні
задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій
навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні
фігури». Математичні ребуси.
Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою
графів або таблиць.
|
|
ПРОЕКТ
ТИПОВА
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
«Я
ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
(«Громадянська
та історична», «Соціальна та здоров'язбережувальна», «Природнича» освітні
галузі)
1-2 клас
Пояснювальна
записка
Зазначені освітні галузі можуть
реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами
інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на
інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за
активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм
взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях
залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної
програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі
формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального
досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство,
ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики,
способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів
розв'язувати практичні задачі.
Досягнення
поставленої мети передбачає досягнення
таких завдань:
˗
формування дослідницьких умінь,
доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природничого і суспільного
життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання,
систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності
подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і
залежностей в природі і суспільстві, станом довкілля і діяльністю людини,
впливу поведінки на здоров'я та безпеку, аналіз наслідків ризикованої
поведінки, залежності результату від докладених зусиль);
˗
виховування активної позиції щодо
громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії свого
краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських
акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
˗
розвиток толерантності у соціальній
комунікації, ціннісного ставлення до приватного життя інших людей, усвідомлення
правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в
суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах
діяльності;
˗
створення умов для самовираження учнів у
різних видах діяльності, дотримання правил природоохоронної поведінки,
ощадливого використання природних ресурсів.
Тематичну
основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової
освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а
саме:
˗ Людина (пізнання себе,
своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);
˗ Людина серед людей (стандарти
поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
˗ Людина в суспільстві (громадянські
права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів
держави. Внесок українців у світові досягнення);
˗ Людина і світ (толерантне
ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);
˗ Людина і природа (цілісність
природи, взаємозв'язок об'єктів і явищ, відповідальна діяльність людини у
природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).
Типова
навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати
інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту,
добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні
запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів,
цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у
дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з
практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих
ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення
й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і
явищ навколишнього світу.
Педагогічна
стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних
процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків,
алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним
підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними
властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення,
спрямовуються у сферу пошукової діяльності.
На
основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої
програми за таким алгоритмом:
˗ визначення цілей навчання
˗ створення картки понять з інших
предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти
цілей)
˗ структурування програми за темами
˗ вибір діяльності учнів, яка забезпечить
інтегроване навчання
˗ розроблення показників досягнення
очікуваних результатів
Можливі
засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають
включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького
характеру, як от:
˗ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке
воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами,
явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить)
˗ дослідження-спостереження (Як воно діє?
Що з ним відбувається? Для чого призначене?)
˗ дослідження-пошук (запитування,
передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій;
встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого
залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).
1
клас
2 клас
Конкретні
очікувані результати
|
Зміст навчання
|
Людина
|
|
розповідає про себе та інших,
висловлює свої вподобання;
описує себе, свій
характер, захоплення, що відрізняють від інших;
розпізнає та описує
небезпеку вдома або в школі;
ухвалює рішення щодо
простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки;
пояснює, від чого
залежить безпека на вулиці, вдома, у школі;
визначає здорові та
шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються;
досліджує позитивні і
негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки;
досліджує зміни, що
відбуваються з людиною
|
Пізнання себе,
своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.
Частини
тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я.
|
Людина
серед людей
|
|
пояснює, що
може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших;
доречно вживає слова
чемності;
надає допомогу, коли
просять та звертаються по неї;
висловлює
оцінні судження щодо вчинку, події, явищ;
добирає
докази до своїх висновків;
не порушує права інших
дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших;
співпрацює в
групах для досягнення спільних цілей
|
Стандарти
поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.
|
Людина
в суспільстві
|
|
розпізнає державні
символи України, шанобливо ставиться до них;
розпитує і збирає інформацію
про свій край і державу, історичні події, відомих осіб;
розпитує старших про
минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення;
дотримується встановлених
правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських
заходів
|
Громадянські
права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і
символів держави. Внесок українців у світові досягнення.
Славетні
українці.
|
Людина і світ
|
|
має уявлення про
різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і
народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи;
на конкретних
прикладах доводить важливість
взаємозв’язків і взаємодії між країнами;
виявляє доброзичливе
ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв
|
Толерантне
ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові
досягнення.
Історичні
події.
Видані
історичні постаті
|
Людина
і природа
|
|
має уявлення про форму
землі, вплив сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року;
називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій
та неживій природі у різні пори року;
наводить приклади
зв’язку людини і природи;
розпізнає зміни в живій
та неживій природі;
застосовує знання про
природу в навчальних і життєвих ситуаціях;
наводить приклади
виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає
про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні
джерела
|
Земля та її
форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба.
Вплив Сонця на
сезонні явища в природі
Пори року та
їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року.
Спостереження
за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і
природи. Червона книга України.
Рукотворні
тіла та матеріали їх властивості. Використання рукотворних матеріалів у
побуті. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
|
ПРОЕКТ
Типова освітня програма
Технологічна галузь
Технології
1-2 клас
Пояснювальна записка
Метою цієї освітньої програми є створення навчальної траєкторії, у
галузі технологічної освіти початкової освіти, націленої на реалізацію ключових компетентностей передбачених змістом
Державного стандарту початкової загальної освіти.
Освітня
галузь «Технології» в молодших класах реалізується однойменним навчальним
предметом «Технології», зміст якого наповнюється наступними змістовими лініями: «Моя технічна творчість», «Я у світі
технологій та техніки», «Я у світі ремесел» та
«Мій побут».
Змістова лінія «Моя технічна
творчість» спрямована на залучення учнів
до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час
самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання або компонування з
готовимидеталями (моделями) конструктора має на меті сприятирозвитку просторової уяви і елементів творчого та
технічного мислення учнів, через читання і співставлення малюнків і графічних
зображень, за якими учні складатимуть
моделі (вироби).У процесі конструювання
учні виконуватимуть складання об’ємних моделей (виробів)транспортних
засобів, будинків, веж, роботів тощо.
Змістова лінія «Я у світі
технологій та техніки» має на меті
формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення
конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого
добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою
умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і
дотримуватись послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану
послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями
будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.
Змістова лінія «Я у світі
ремесел» має на меті формувати в учнів
ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної
спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати
прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних
ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями,
склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.
Змістова лінія «Мій побут» має на
меті формувати практичні навики організації власної життєдіяльності,
розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати
найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми
тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).
Змістові лінії спрямовані на
реалізацію ключових компетентностей освітньої галузі, за якими визначено конкретні очікувані результаті
навчально-пізнавальної діяльності учнів, які укладено у лівій колонці програми.
У програмі не передбачена
орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу – їх вчитель розподіляє самостійно з урахуванням
матеріально-технічного забезпечення, бажання учнів та традицій регіону. Календарно-тематичне планування може
укладатись творчими, динамічними групами, шкільними методичними об’єднаннями,
індивідуально вчителями початкових класів, що дає можливість розташувати
послідовність вивчення тем на власний розсуд.
Галузь «Технології» у 1-2
класах базується на практичній,
активній та інтерактивній діяльності і взаємодії учнів. На кожному занятті
передбачено виконання учнями
практичної роботи.
Їїзміствизначаєтьсявчителемсамостійно, залежновід запланованої теми та виду
робіт. Об’єкти праці для виготовлення учнями добирає учитель
опираючись на їхні побажання та здібності.
Типова освітня програма для учнів 1 класу. Технології
№з/п
|
Конкретні очікувані результати
|
Зміст начання
|
1.
|
Моя технічна творчість
|
|
Учень/учениця:
-
називає вироби для виготовлення та розрізняє їх за різними ознаками з
допомогою дорослих
- називає технологічні операції для
виготовлення виробу;
- пояснює, яким має бути
виріб;
- складає
послідовність технологічних операцій з допомогою дорослих;
- складає виріб з деталей конструктора користуючись
графічним зображенням схем, за власним задумом самостійно чи з допомогою
дорослих;
- створює задані форми з використанням наборів геометричних фігур;
- обирає конструкцію
виробу та конструює його з елементів конструкторів або інших готових
елементів (коробки, банки, пластикові пляшки тощо);
- пояснює
вибір моделі, яку він/вона сконструював/ла спираючись на запитання дорослих;
- працюєсамостійно, в парах та групах, які
змінюються;
- демонструє результати
власної (колективної) діяльностіспираючись на запитання дорослих (усне висловлювання).
|
Організація робочого
місця та загальні правила безпеки на
уроках технологій.
Складання виробів із готових елементів
(деталей конструктора) із допомогою дорослих, дотримуючись графічних зображень схем та за власним задумом.
Складання фігур з геометричного конструктора. Демонстрація результатів власної навчально-трудової
діяльності.
Орієнтовні об’єкти праці:об’ємні
геометричні форми – прямокутник, трикутник, квадрат; будинок, вежа,
автомобіль, потяг тощо. Презентація власної (колективної) діяльності із
допомогою дорослих.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до деталей конструкторів,
відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей.
Конструює виріб самостійно, в парах та групах, які змінюються.
|
|
2.
|
Я у світі технологій та техніки
|
|
Учень/учениця:
- визначає результат власної діяльності самостійно чи
із допомогою дорослих;
- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик;
- добирає
конструкційні матеріали враховуючи їх властивості для виготовлення виробу:
папір, пластилін, полімерна глина чи солене тісто, природні
та інші матеріали;
- при допомозі
дорослих та самостійно виконує знайомі технологічні операції з
конструкційними матеріалами (згинання, складання, склеювання, різання тощо);
- демонструє
уміння різати папір ножицями по прямій та кривій лініях за запропонованим
зразком (шаблоном);
- розміщує
елементи виробу на площині;
- створює виріб за
зразком(шаблоном) та власним задумом самостійно чи із допомогою дорослих;
- дотримується безпечних прийомів праці при виготовленні виробу;
- розуміє і дотримується послідовності при виготовленні виробівсамостійно
або за допомогою дорослих;
- виготовляє
вироби із використанням вторинних матеріалів;
- оздоблює виріб за зразком та власним задумом бісером,
лелітками, тасьмою, стрічками та іншими матеріалами;
- бере до уваги необхідність
економного використання конструкційних матеріалів;
-аргументує
доцільність вторинного використання матеріалів та використовує їх для
виготовлення виробів самостійно чи із допомогою дорослих;
- аргументує послідовність виготовлення та доцільність виготовленого виробу;
- працюєсамостійно, в парах та групах, які
змінюються;
- презентує результати власної (колективної) діяльності із
допомогою дорослих(усне висловлювання)
|
Безпечні прийоми праці під час застосування
інструментів та пристосувань. Властивості
конструкційних матеріалів (папір, пластилін, полімерна глина, солене тісто).Технологічні
операції з конструкційними матеріалами (згинання, складання, різання, склеювання).
Прийоми ліплення (розкачування, розплющування, вдавлювання, витягування). Використання
зображення схем для послідовного
виготовлення виробу при допомозі дорослих та самостійно. Технологічна послідовність у
виготовленні виробів за зразком, умовою. Розміщення елементів виробу на
площині, з’єднання елементів у виріб.
Використання у роботі паперу, пластиліну, полімерної глини чи соленого
тіста (плоскі форми); пласка аплікація на основі простих симетричних форм,
природних матеріалів та інших матеріалів ( пласкі вироби). Економне використання
матеріалів. Виготовлення виробів з
елементами вторинних матеріалів.
Оздоблення виробів за власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками
тощо. Презентація власної (колективної) діяльності із допомогою дорослих.
Орієнтовні об’єкти праці: аплікація з
паперу, тканини, ниток, нетканих матеріалів, природних; листівка, закладка; плоскі
форми з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; ялинкові прикраси з
паперу, тканини, нетканих та інших матеріалів.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до матеріалів, технологічних
карток (схем) необхідних для виготовлення виробу, інструментів та
пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів,
набори малюнків до мультфільмів, тощо). Створює виріб самостійно, в парах та
групах, які змінюються.
Відвідування виробничих об’єднань приватних підприємців
тощо, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво товарів.Переглядає
та обговорює фільми (мультфільми), в яких висвітлюється повторне та економне
використання матеріалів.
|
|
3.
|
Я у світі ремесел
|
|
Учень/учениця:
- співставляє та розрізняє
вироби виготовлені традиційними та сучасними ремеслами (гончарство, ткацтво,
витинанка, різьблення та інше);
- виготовляє та оздоблює
виріб із допомогоюдорослих чи самостійно, застосовуючи елементи традиційних
та сучасних ремесел (використання різних технік для виготовлення та
оздоблення виробів: витинанка, мотанка та
інше);
- розуміє/пояснює важливість
відродження та збереження традиційних ремесел.
|
Вироби виготовлені
традиційними технологіями народних ремесел – основні відмінності між їхнім
зовнішнім виглядом і відповідними технологіями, якими виготовлялись ці
вироби.
Створення та оздоблення простих виробів із допомогою дорослих чи самостійно за зразком
та власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік
декоративно-ужиткового мистецтва.
Об’єкти праці:витинанка, вироби
з глини тощо.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до виробів виготовлених
традиційними та сучасними ремеслами. Має персональний доступ до матеріалів,
інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій, тощо. Працює самостійно,
в парі та групах, які змінюються. Переглядає та обговорює фільми
(мультфільми), в яких висвітлюються технології традиційних та сучасних
ремесел. Відвідує (реально чи віртуально) майстерні народних умільців, музеї
декоративно-ужиткового мистецтва.
|
|
4.
|
Мій побут
|
|
Учень/учениця:
- виконує найпростіші дії щодо самостійності у побуті(зав’язування
шнурків, шалика, пояса, упорядковування особистих речей);
- спільно із
дорослими організовує та прибирає робоче місце відповідно до власних потреб
та визначених завдань (організація особистого побуту);
- разом з дорослими планує та реалізовує найпростіші
трудові дії (ремонтує іграшки, книжки;
доглядає за рослинами і тваринами; готує страви за рецептами; доглядає
за одягом та взуттям);
- спільно із дорослими розраховує приблизну кількість
необхідних матеріалів для виконання простого
завдання.
|
Розв’язування
практичних завдань у власному побуті.
Організація власної життєдіяльності. Розрахунок матеріалів та витрат для виконання простого завдання. Організація робочого місця
відповідно до визначених потреб і завдань. Планування та реалізація найпростіших трудових
дій (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами;
приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям)
Об’єкти праці: вправи на
зав’язування шнурків, пояса, шалика та вироби з елементами відповідних
прийомів роботи. Прості страви: канапка, чай. (Імітація
харчових страв: ліплення печива, тістечок з пластиліну або солоного тіста). Простий ремонт книжки: приклеюванням, підрізанням
тощо.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до матеріалів, інструментів та
пристосувань. Ремонтує самостійно, в парах та групах, які змінюються, іграшки, книжки; має можливість доглядати за рослинами і
тваринами; готувати страви за рецептами; має можливість доглядати за власним
одягом та взуттям; переглядає та обговорює фільми (мультфільми), в яких
висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності у побуті.
|
|
для учнів 2 класу. Технології
№з/п
|
Конкретні очікувані результати
|
Зміст навчання
|
1.
|
Моя технічна творчість
|
|
Учень/учениця:
- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик, добирає їх для виготовлення виробу (використання металевих,
дерев’яних чи пластмасових конструкторів; готових елементів з паперу,
пластику, деревини, пінопласту та інших для макетування);
- прогнозує, яким має бути
виріб;
- планує
послідовність технологічних операцій з
допомогою дорослих (використання технологічних карт);
- моделює та конструює виріб з деталей конструктора
користуючись графічним зображенням схем, за власним задумом самостійно чи з
допомогою дорослих;
- створює задані форми (на підставі лише обрису
силуету) з використанням наборів геометричних фігур;
- задумує конструкцію виробу та конструює його з елементів
конструкторів або інших готових елементів (коробки, банки, пластикові пляшки
тощо);
- при допомозі дорослих та самостійно виконує знайомі технологічні операціїз
конструкційними матеріалами(склеювання, складання, зв’язування тощо);
- пояснює
вибір моделі, яку він/вона сконструював/ла спираючись на запитання дорослих;
- працюєсамостійно, в парах та групах, які
змінюються;
- презентує результати
власної (колективної) діяльностіспираючись на запитання дорослих (усне висловлювання).
|
Організація робочого
місця на уроці. Загальні правила поводження з інструментами та пристосуваннями,
що необхідні для роботи. Загальні правила безпеки на уроках технологій.
Планування у виготовленні виробу. Добір конструкційних
матеріалів для практичної роботи.
Моделювання, конструювання та виготовлення виробів із готових елементів (деталей
конструктора) із допомогою дорослих, дотримуючись графічних зображень схем та за власним задумом.
Геометричний конструктор. Компонування окремих частин конструктора. Усно
стисло презентує результати власної роботи
відповідаючи на запитання дорослих.
Орієнтовні об’єкти праці:об’ємні моделі
транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо. Презентація власної
(колективної) діяльності із допомогою дорослих.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до деталей конструкторів,
відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей.
Конструює виріб самостійно, в парах та групах, які змінюються.
|
|
2.
|
Я у світі технологій
|
|
Учень/учениця:
- прогнозує результат власної діяльності самостійно чи із
допомогою дорослих;
- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик,
враховуючи їх властивості;
- розрізняє види паперу, картону, ниток
та називає сфери їх застосування;
- має загальні уявлення про графічні зображення
-має загальні уявлення про графічні елементи;
– знає правила розмічання ліній на папері і картоні;
– вміє креслити розгортки
прямокутної форми;
– розкриває послідовність дій під час
виготовлення паперових об’ємних фігур;
– володіє навичками виготовлення виробів об’ємної форми
- виконує розгортки прямокутної форми;
- добирає конструкційні матеріали
враховуючи їх властивості для виготовлення виробу: папір, пластилін,
полімерна глина чи солене тісто, тканина, нитки; неткані, природні та інші матеріали;
- демонструє
уміння різати нитки, папір, картон ножицями по прямій, кривій та ламаній лініях
за запропонованим зразком (шаблоном);
- розміщує
елементи виробу на площині;
- створює виріб за
зразком(шаблоном) та власним задумом самостійно чи із допомогою дорослих з
використанням паперу, картону, ниток, нетканих, природних матеріалів;
– розкриває послідовність дій під час
виготовлення виробів з різних матеріалів;
– вміє виготовляти предметні та
сюжетні аплікації з природних
матеріалів в парі та групі;
– володіє навичками створення
нескладних сюжетних композицій;
– володіє навичками створення за
зразком виробів у техніці орігамі;
– має загальні уявлення про виготовлення і оздоблення
об’ємних виробів;
– називає штучні матеріали для
макетування;
– розкриває послідовність дій під час
виготовлення і оздоблення об’ємних виробів;
– вміє виготовляти макети виробів з штучних матеріалів та картону;
- виготовляє вироби
об’ємної форми з паперу;
- дотримується безпечних
прийомів праці при виготовленні виробу;
- розуміє і дотримується послідовності при виготовленні виробівсамостійно
або за допомогою дорослих;
- виготовляє
вироби із використанням вторинних матеріалів;
- оздоблює виріб за зразком та власним задумом бісером,
лелітками, тасьмою, стрічками та іншими матеріалами;
- бере до уваги необхідність
економного використання конструкційних матеріалів;
-аргументує
доцільність вторинного використання матеріалів та використовує їх для
виготовлення виробів самостійно чи із допомогою дорослих;
- аргументує послідовність виготовлення та доцільність виготовленого виробу;
- працюєсамостійно, в парах та групах, які
змінюються;
- презентує результати власної (колективної) діяльності
із допомогою дорослих(усне висловлювання)
|
Безпечні прийоми праці під час застосування інструментів та пристосувань. Властивості конструкційних матеріалів (види паперу, картону, ниток).
Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення виробу. Елементи графічної грамоти. Кресленик, ескіз, малюнок.Лінії.
Умовні позначення ліній на креслениках. Правила розмічання ліній на папері і
картоні. Розгортки прямокутної форми. Послідовність дій під час виготовлення
паперових об’ємних фігур.Виготовлення розгорток прямокутної форми. Виготовлення
об’ємних форм з паперу.Використання зображення
схем для послідовного виготовлення
виробу при допомозі дорослих та самостійно.Технологічна послідовність у
виготовленні виробів за зразком, умовою та
власним задумом. Розміщення елементів виробу на площині, з’єднання
елементів у виріб. Використання у
роботі пластиліну полімерної глини чи соленого тіста (плоскі та об’ємні
форми); тканини, ниток, нетканих матеріалів(плоска та об’ємна аплікація на
основі простих симетричних та асиметричних форм), природних матеріалів та
інших матеріалів (плоскі та об’ємні вироби). Економне використання матеріалів. Пластика
паперу. Послідовність дій під час виготовлення «орігамі». Виготовлення
виробів технікою «орігамі». Виготовлення об’ємних виробів з елементами вторинних матеріалів. Макетування.
Виготовлення і оздоблення об’ємних виробів.Картон та пінопласт як штучний
матеріал для макетування. Послідовність дій під час виготовлення й оздоблення об’ємних виробів.Оздоблення
виробів за власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками тощо.
Презентація власної (колективної) діяльності із допомогою дорослих.
Орієнтовні об’єкти праці:вироби
виготовлені технікою «Орігамі»; сюжетні та предметні аплікації з паперу, пластиліну,
природних та штучних матеріалів; аплікація з паперу, тканини, ниток, нетканих
матеріалів, природних матеріалів; листівки, закладки; об’ємні статичні моделі
(фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; ялинкові прикраси об’ємної
форми з паперу, тканини, ниток, нетканих та інших матеріалів; об’ємні макети
виробів з штучних матеріалів.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до матеріалів, технологічних
карток (схем) необхідних для виготовлення виробу, інструментів та
пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів,
набори малюнків до мультфільмів, тощо). Створює виріб самостійно, в парах та
групах, які змінюються.
Відвідування виробничих об’єднань приватних підприємців
тощо, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво,
товарів.Переглядає та обговорює фільми (мультфільми), в яких висвітлюється
повторне та економне використання матеріалів.
|
|
3.
|
Я у світі ремесел
|
|
Учень/учениця:
- співставляє
та розрізняє вироби виготовлені
традиційними та сучасними ремеслами (гончарство, ткацтво, витинанка,
різьблення та інше);
- виготовляє
та оздоблює виріб технікою
«Витинанка»із допомогоюдорослих чи самостійно;
- виготовляє та оздоблює виріб орнаментом із
допомогою дорослих чи самостійно;
- виготовляє
та оздоблює виріб із
допомогоюдорослих чи самостійно, застосовуючи елементи традиційних та
сучасних ремесел (використання різних технік для виготовлення та оздоблення
виробів: витинанка, орнамент, та
інше);
- розуміє/пояснює важливість
відродження та збереження традиційних ремесел.
|
Техніка «Витинанка».Розрізнення витинанки з поміж виробів декоративно-ужиткового
мистецтва. Послідовність дій під час виготовлення витинанки за шаблоном чи
власним задумом.
Орнамент. Види орнаментів. Послідовність дій під час
виготовлення орнаментів.
Гончарство. Основні гончарні осередки України.
Створення та оздоблення простих виробів із допомогою дорослих чи самостійно за
зразком та власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік
декоративно-ужиткового мистецтва.
Об’єкти праці:вироби з
елементами витинанки (сніжинки, серветки, мережива, дзеркальні витинанки), імітація
українського рушника, декоративної тарілі, вироби з глини тощо.
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до виробів виготовлених
традиційними та сучасними ремеслами. Має персональний доступ до матеріалів, інструментів
та пристосувань, каталогів, фотографій, тощо. Працює самостійно, в парі та
групах, які змінюються. Переглядає та обговорює фільми (мультфільми), в яких
висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідує (реально
чи віртуально) майстерні народних умільців, музеї декоративно-ужиткового
мистецтва.
|
|
4.
|
Мій побут
|
|
Учень/учениця:
- виконує найпростіші дії щодо самостійності у
побуті(упорядковування особистих речей);
- спільно із
дорослими організовує та прибирає робоче місце відповідно до власних потреб
та визначених завдань (організація особистого побуту);
- разом з дорослими планує та реалізовує найпростіші
трудові дії (ремонтує іграшки, книжки;
доглядає за рослинами і тваринами; готує страви за рецептами; доглядає
за одягом та взуттям);
-має загальні уявлення про культуру харчування;
– знає правила поведінки за столом;
– розуміє призначення столового посуду;
– володіє
початковими навичками сервірування
столу, складання паперових серветок;
- спільно із дорослими розраховує приблизну кількість
необхідних матеріалів для виконання простого
завдання.
|
Розв’язування
практичних завдань у власному побуті.
Організація власної життєдіяльності. Культура
харчування. Правила поведінки за столом. Столовий посуд різного призначення.
Сервірування столу. Розрахунок матеріалів та витрат для виконання простого завдання. Організація робочого місця
відповідно до визначених потреб і завдань. Планування та реалізація найпростіших трудових
дій (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами;
приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям)
Об’єкти праці: сервірування
столу, складання паперових серветок. Прості страви: канапки, чай тощо.(Імітовані
страви: булочки, бублики, тістечка
тощо).
Рекомендовані умови:
Учень / учениця
має персональний доступ до матеріалів, інструментів та
пристосувань. Ремонтує самостійно, в парах та групах, які змінюються, іграшки, книжки; доглядає за рослинами і тваринами; готує
страви за рецептами; доглядає за одягом та взуттям; переглядає та обговорює
фільми (мультфільми), в яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності
у побуті.
|
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий